Гондураська правда

Чому віце-прем'єр К. вважає всіх за лохів? 

Автор — Сергій Лещенко


Жила-була вигадана країна Слов'янський Гондурас. І раптом їй поталанило - їй віддали право проведення континентального чемпіонату з регбі. Але для проведення чемпіонату треба було збудувати новий стадіон.

У Слов'янського Гондурасу був свій уряд. За проведення чемпіонату з регбі там відповідав віце-прем'єр К. Не довго думаючи, він віддав право будувати стадіон фірмі, якій довіряв.

Але ось знайшлися журналісти газети "Гондураська правда", які написали статтю про те, що фірма, яка будує стадіон для регбі, пов'язана з юристом віце-прем'єра К. Або, може бути, навіть з самим віце-прем'єром.

І журналісти у своїй статті надали офіційний документ — виписку з реєстру фірм Слов'янського Гондурасу від 22 листопада 2010 року, де чорним по білому написано — юрист віце-прем'єра К. входить до числа акціонерів фірми, пов'язаної з будівельниками головного стадіону в Слов'янському Гондурасі.

Тоді віце-прем'єр-міністр К. дуже обурився, а його юрист почав замітати сліди.

Юрист надіслав до редакції договір про те, що він продав всі акції в цій будівельній фірмі ще 2 січня 2010 року.

І тут в редакції почали вивчати документи і дивуватися, чому ж їх приймають за лохів.

На дублікаті було написано, що договір купівлі-продажу здійснено 2 січня 2010 року. А це субота, другий день новорічних свят, коли в цій країні рідко хто ходить тверезий. Хтось може собі уявити, щоб договір купівлі будівельної фірми оформляли в такій обстановці? Можливо, просто у нотаріуса була дірка в журналі, щоб можна було заднім числом провести цей договір?

Проте, збори акціонерів було нібито "проведено" 8 лютого, але у нотаріуса новий устав зареєстрували лише 22 квітня 2010 року.

Тобто минуло два з половиною місяці! Чому так довго? Може, тому що у нотаріуса не було "дірочки" в журналі на більш ранні дати, щоб провести заднім числом і цю реєстрацію.

А ще дивно було те, що журналістам надіслали не оригінал нібито укладеного 2 січня договору, а дублікат, виданий покупцю цих акцій. Тому що оригінал ... загублений.

Тільки якщо уважніше читати, то в договорі написано, що оригінал договору був складений у трьох примірниках. Невже всі три екземпляри загублені?

Записано, що був оригінал у продавця — але і він його не показує. Був оригінал у нотаріуса — але вона його не показала. І у покупця був оригінал, але він каже, що його втратив. І йому видали дублікат. Тільки чомусь видали 7 жовтня, а не раніше. Може, ще однієї "дірочки" у книзі у нотаріуса не було?

Журналісти сиділи в редакції і думали — а чому ж нам не намалювали оригінал договору купівлі-продажу, а тільки дублікат? І зрозуміли. Тому що бланки пронумеровані, а нотаріус не хоче у в'язницю, і тому вона не стала на жовтневих бланках друкувати договір, начебто укладений ще в січні. Вона надрукувала на жовтневому бланку дублікат.

Але не можна думати про людей завідомо погано. А раптом все-таки договір купівлі-продажу був укладений ще в січні. Але чому ж його тоді не зареєстрували в реєстрі підприємств Слов'янського Гондурасу?

Напевно, тому, що ніякого договору в січні ніхто не підписував. І все, що ми зараз спостерігаємо — це гарячкова спроба заднім числом оформити документи.

Ви запитаєте, а чому зареєстрували 30 листопада в реєстрі? Тому що ще 19 листопада журналіст "Гондураської правди" повідомив віце-прем'єру К., що пише статтю про фірму, в якій його юрист входить до числа засновників, і ця фірма дивним чином пов'язана з будівельниками головного стадіону в Слов'янському Гондурасі.

З 19 по 30 листопада юрист віце-прем'єра К. постарався і провів всі необхідні операції, щоб зникнути з числа засновників.

Не врахував він тільки одного — на руках у журналістів "Гондурасу правди" вже була виписка від 22 листопада.

Тому не треба всіх тримати за зовсім вже закінчених лохів.

____________________________________
Джерело: Блог Сергія Лещенка