2011 !

____________________________________
Джерело: Ucrânia em África

Новорічний концерт

Ave Maria


Як ця річ повинна звучати по-справжньому? Ось так:

Sarah Brightman - Ave Maria.
__________________________________

Download this mp3 from Beemp3.com

__________________________________

Luciano Pavarotti - Ave Maria.
__________________________________

	Luciano Pavarotti - Ave Maria .mp3
	Found at bee mp3 search engine

__________________________________

Charles Aznavour - Ave Maria.
__________________________________

	Charles Aznavour - Ave Maria .mp3
	Found at bee mp3 search engine

__________________________________

Andrea Bocelli - Ave Maria.
__________________________________

	Andrea Bocelli - Ave Maria [DVD Track][*] .mp3
	Found at bee mp3 search engine

__________________________________

Beyonce - Ave Maria.
__________________________________

	Beyonce - Ave Maria .mp3
	Found at bee mp3 search engine

__________________________________

Celine Dion - Ave Maria.
__________________________________

	Celine Dion - Ave Maria .mp3
	Found at bee mp3 search engine

__________________________________

John Murphy - Ave Maria.
__________________________________

	John Murphy - Ave Maria (Jacknife Lee remix) .mp3
	Found at bee mp3 search engine

__________________________________

Laurence Harvey - Ave Maria.
__________________________________

	Laurence Harvey - Ave Maria .mp3
	Found at bee mp3 search engine

__________________________________

Jerzy Knetig - Ave Maria.
Orchestra: Warsaw Philharmonic Orchestra
Conductor: Anthony Inglis
Composer: 菅野 よう子 (Yoko Kanno), inspired by the original work by Franz Schubert.
__________________________________

____________________________________
Джерело: Pepsimist, Beemp3

Не слухай новорічне привітання Януковича!

Бо навіщо?

Ти й сам можеш прочитати поезію українця Чехова та поетеси Ахматової, знайти в географічному атласі місцезнаходження Чорногорії і Швеції, відрізнити яйце від тяжкого тупого предмета.

Що тобі для щастя ще треба?

Здоров’я — раз. Любов рідних — два. Кохання, гроші, папіроси — п’ять. Про все це можеш сам попіклуватись.

Роби висновки!

Актуально: Котра?

сайт, що завжди знає, котра година в Києві

Як це працює?

При завантаженні сайту годинник синхронізується з веб-сервером, на якому він встановлений, який у свою чергу синхронізується з NIS-серверами точного часу. За ідеєю точність дотримується в межах однієї секунди

Котра.in.ua - проект з Токіо, який відповідає на питання: який точний час у Києві.

А ви вже зарядились?

_____________________________________________________
Джерело: GEARFUSE,

Сталіну відрізали голову

У Запоріжжі пошкоджено пам’ятник Сталіну:


_________________________________________
Джерело: Українська правда, YouTube

Треба з чогось починати

Як змінити країну? Головне - правильно підібрати слова

Автор — Станіслав Кульчинський

«Спочатку було слово». Як не дивно, це дійсно так. Все, про що ми говоримо, рано чи пізно матеріалізується. Візьмемо Ющенка. Звідки його культ національного відродження, Крут, Батурина, битви під Конотопом, Голодомору, УПА і Бандери?  До того, як Ющенко став президентом, його вважали скоріше реформатором економіки, ніж проповідником відновлення історичної пам’яті.

Утім, Ющенко на посаді президента зруйнував свій імідж реформатора - він украй мало займався реформами. Більшу частину своєї каденції він втілював  у життя «національно-демократичний» дискурс.

Цей дискурс до 2004 року не був панівним. Однак, частина суспільства, яка жила в ньому, активно проповідувала свої ідеали з моменту проголошення перебудови, в часи загострень активно  включалася в політику і була організована в сякі-такі партії. Всі ж інші майбутнього  бачення своєї країни не мали.

Один з районних активістів кампанії Ющенка у своєму щоденнику (не електронному) писав: «Я в українському русі з кінця 80-х. Цей день (інавгурації Ющенка - ред.) ми наближали, як могли».

Я особисто теж знаю не одну таку людину, котра з початку перебудови щодня працювала,  умовно кажучи, на перемогу Ющенка, тобто, близького до власного світовідчуття політика. Фактично, «національно струрбовані» (за висловом Азарова) - це була соціальна мережа, котра при збігові сприятливих обставин і відповідному фінасуванні зробила Ющенка президентом.

Ці люди часто були опініон-мейкерами у своєму колі, до них місцева преса зверталася по коментарі, на їхні думки орієнтувалися “просунуті” громадяни. На фоні безідейної маси вони, здавалося, знали, куди нам необхідно рухатися. Більшість не погоджувалася з ними, але рухалася у проголошеному напрямку. Так було в 90-х.

Для людини, не знайомої з цим дискурсом, політика Ющека виглядала дивною: якісь Голодомори, Батурини, битви під Конотопом і Шучевичі - звідки це все? Але для тих хто жив у цьому середовищі, це були звичні речі: мітинги, пікети, пам’ятні вечори, брошури, малотиражні газети, різдвяні вертепи з політичним підтекстом - скрізь говорилося про те, що потім втілював Ющенко.

Фактично Віктор Андрійовмич, як президент, став найбільшим досягненням нацдемівського дискурсу. Але після розквіту, як відомо, йде занепад. Закономірно, що після поразки Ющенка зазнав поразки  дискурс «націоналдемократії». Причому, поразки настільки глибокої, що, схоже, жодна з партій - спадкоємців Нашої України не має шансів потрапити до парламенту. І причина тут не тільки в тактичних помилках Ющенка.

Націонал-демократи добивалися повернення  того, що в них забрала радянська/російська імперія - далі вони не йшли. Вони не замислювалися, якою має бути українська держава. В цьому дискурсі вважалося, що достатньо повернути пам'ять про Голодомор і дати офіційне визнання  воякам УПА - і одразу країна заживе по-європейському. Питання, якою має стати держава, не обговорювалося: за замовчуванням вважалося, що інстиції, котрі залишилися від СРСР - цілком дієздатні, їм потрібно надати лише «людське обличчя». Такий погляд цілком природній, люди виросли в цьому світі і не могли знати, що все буває зовсім по-іншому.

Отже, Ющенко, як представник цього дискурсу, не відчував потреби в інших змінах, ніж відновлення мови й історичної пам’яті. Повторюю: провал реформ за часів Ющенка - це не змова олігархів, не наслідок сварок і так далі. Причина в тому, що ці потенційні зміни, яких очікував від Ющенка «Майдан», в публічному просторі не обговорювали і не описували. Не було ідеологічної бази для реформ.

Над такими приземленими  питаннями «державотворення», як реформування освіти, медицини і правоохоронних органів тощо  все ширше коло людей  почало замислюватися тільки тоді, коли стало зрозуміло: країна деградує і при демократові Ющенко. Він правильно відзначав роковини Голодомору і відбудовував Батурин, але життя від того не змінювалося: корупція процвітала, держапарат залишався безнадійно відсталим. Правильної історичної політики виявилося замало, але дискурс, якого дотримувався президент, не передбачав такого повороту подій і не давав відповіді, що робити.

Утім, ніщо не проходить дарма. Сьогодні  «національно-демократична» частина виборців переросла своїх політиків. Питання, важливі для Ющенка, вже засвоєні суспільством. Україна існує як незалежна держава, українські цінності поширені серед тих, хто голосує за «помаранчеивих». Шанування жертв Голодомору - вже не політичний виклик, це стає частиною традиції. Якщо «до Ющенка» вдягти вишиванку було чимось екстравагантним, то зараз деякі школи рекомендують їх вдягати на свята. Як тільки в будь-якій редакції зникає цензура (чи немає специфічної думки власника) - журналісти в більшості випадків самі правильно розставляють акценти щодо багатьох суперечливих питань. Якщо прибрати тиск з боку Табачника, суспільство (через науковців) генерує абсолютно адекватні підручники. Звичайно, ще є багато питань, пов’язаних з формуванням національної самоідентифікації, але головні принципи суспільством засвоєні, і потрібно рухатися далі.

Чого не знає наше суспільство і над чим майже не замислюється - так це те, чим має займатися держава, як мають бути організовані ті чи інші інститути. Наприклад, освіта - дошкільна, шкільна, вища, а також і наука. Що мають вивчати діти, аби не стати лузерами в майбутньому?  Якою повинна бути медицина: що платне, а що безоплатне, як мають функціонувати поліклініки, і чи потрібні вони взагалі. Які податки платити до місцевого бюджету, а які до центрального, чи варто залишати поділ на області, а чи потрібен радикально новий адміністративно-територіальний устрій? Чи потрібне ДАІ... і так далі, і тому подібне.

Є коло людей, які мають спільні погляди на ці питання? Однозначно – ні, немає навіть обговорення цих вкрай важливих для функціонування держави питань. Отже, сподіватися, що прийде політик і зробить усе  правильно, безперспективно – звідки він знатиме, що і як потрібно робити?

Тому спочатку потрібно створювати дискурс: якою має бути наша країна.

Маю на увазі не «високодуховні» речі про належність до «західної цивілізації» чи «русского міра». Суспільство має дійти консенсусу в набагато більш прозаїчних питаннях: нашою національною гордістю буде модернізована металургія, екологічно чисті фермерські господарства чи величезні плантації генетично модифікованих культур, якими ми завалимо увесь світ? Ми створюємо свою силіконову долину, чи перетворюємося на велику перевалочну базу для китайських товарів? Наш ідеал - це соціалістична Швеція чи ліберальні в економічному плані і близькі до авторитаризму Грузія з Сінгапуром? Ми розвиваємо малий бізнес, як поляки (єдина країна в Європі, яку не зачепив економічний спад), чи робимо ставку на національні корпорації, як Південна Корея?

В будь-якому випадку, спочатку повинен виникнути сильний дискурс щодо того, якою ми бачимо майбутню Україну. Ну а коли дискурс стає потужним і відсутня сильна альтернатива, обрати свого президента чи прем’єра - це справа техніки. На жаль, загальної (хоча б у колі інтелектуалів) відповіді  на безліч питань немає, а дискусію на ці теми намагаються започаткувати лише окремі автори.

Але не все так погано. Протести підприємців мали одну дуже важливу складову: протестувальники поставили у центр уваги дискусію про  податки - якими вони мають бути, і як потрібно їх витрачати. Таке питання ставиться вперше за всю історію України – козацької, царської, радянської і незалежної. І це безсумнівний крок уперед. Цьогорічний лауреат Нобелівської премії з літератури Маріо Варгас Льойса якось сказав: «Слово може змінити історію». Цілком може бути, що в нашому випадку ним стане слово «податки».

__________________________________________
Джерело: Інфопорн

Щасливого Різдва!

THE DIGITAL STORY OF NATIVITY - ( or Christmas 2.0 )

______________________
Джерело: Youtube

Tom Lehrer. Різдвяний гімн професора математики

Tom Lehrer - Wikipedia, the free encyclopedia

FELIZ NATAL! / З РІЗДВОМ!

______________________________________
Джерело: Kalena - Arte do sul trazida da Europa

Перший роман Ліни Костенко

РОМАН ЛІНИ КОСТЕНКО: ДІАГНОЗ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ, КОТРА ВМІЄ ТІЛЬКИ ПЛАКАТИ

Національний Банк forever!

Новий глава Нацбанку Арбузов: во имя отца, и сына, и донецкого духа...

Автор — Сергій Лещенко

У часи керівництва Росії Борисом Єльциним виник політичний термін "Сім'я", коли ключові кадрові вакансії обіймали люди, особисто віддані найближчим родичам президента, хай навіть без відповідного досвіду.

Віктор Янукович реанімував російську практику. Остаточним утвердженням "Сім'ї" як найпотужнішої групи впливу в Україні стало призначення нового глави Національного банку.

Півроку тому прізвище Сергія Арбузова не було відомо не лише громадянам чи журналістам, але навіть провідним банкірам. Сьогодні ця 34-річна молода людина очолила НБУ, засвідчивши тим самим повну деградацію Верховної Ради, яка проголосувала за нього, навіть не поцікавившись світоглядом чи підходами на новій посаді.

Ставленик "Сім'ї" отримав у свої руки головний друкарський верстат в державі, який є ключем до її національної безпеки та добробуту громадян, а також ресурсом практично необмеженого збагачення.

Родинність і клановість - це спільні риси, які поєднують Януковичів і Арбузова.

Сергій Арбузов став банкіром завдяки своїй матері Валентині Арбузовій, яка очолювала донецьке регіональне відділення "Приватбанку".

Скрізь пишуть, що свою кар'єру Арбузов почав у Костянтинівській філії "Приватбанку" в 1998 році. Це - неправда.

Матір забрала сина під своє крило в "Приватбанк" набагато раніше - ще в 1995-му. Тоді 19-річний Сергій Арбузов, ще навчаючись на другому курсі в інституті, став економістом у донецькій філії "Приватбанку".

Відсутність освіти не дозволяла призначити сина на керівну посаду. Але щойно в червні 1998 Арбузов отримав диплом спеціаліста, як уже в серпні він пішов на підвищення по маминій лінії - був призначений керівником Костянтинівської філії "Приватбанку".

На цій посаді він затримався на п'ять років.

Вирішальним в долі Сергія Арбузова стало призначення в жовтні 2003 року головою правління банку "Донеччина", який незабаром перейменували на "УкрБізнесБанк".

Сергій Арбузов: від банку "Донеччина" до Національного банку. Фото прес-служби уряду

Банк "Донеччина" на початку 2000-х років нинішній депутат від Партії регіонів Едуард Прутнік придбав у нинішнього депутата від БЮТ Володимира Скубенка.

Прутнік тоді був правою рукою Януковича, щойно призначеного прем'єр-міністром.

І реально цей банк "Донеччина", який згодом став називатися "УкрБізнесБанк", неформально був спільним бізнесом Едуарда Прутніка та Віктора Януковича в пропорції 50% на 50%.

Фактично всі активи Прутніка в ту епоху, включно з каналом НТН, були неофіційно навпіл поділені з Віктором Януковичем, який мав забезпечувати політичний дах. Уже пізніше справами батька став займатися старший син президента Олександр Янукович, який став представляти його інтереси.

Прутнік був управляючим партнером в цих спільних проектах.

У 2005 році Прутнік порадив Сергію Арбузову вступити до "Нашої України", побоюючись репресій з боку нової помаранчевої влади. Арбузов навіть балотувався до Донецької обласної ради за списком "Нашої України", але ті не подолали 3-відсотковий бар'єр.

Однак з часом Прутнік та Янукович віддалилися один від одного.

Прутнік змінив пріоритети, заснував фонд, продав канал НТН та вклав гроші в розведення великої рогатої худоби.

В середині 2009 року люди Прутніка повністю вийшли з числа акціонерів "УкрБізнесБанку", і повним власником цієї установи стали структури Олександра Януковича.

Разом з усім в спадок Януковичу перейшов і керівник банку Сергій Арбузов.

Сергій Арбузов. Фото прес-служби уряду

Про особливо довірливі стосунки з родиною президента свідчить і той факт, що дружина Арбузова Ірина працює в тому ж таки "УкрБізнесБанку" заступником завгоспа.

"УкрБізнесБанк" - це дрібний банк. Станом на 1 жовтня 2009 року за розміром активів він займав 69 місце. Через рік, на 1 жовтня 2010 року, піднявся до 63 місця, але все одно входив до останньої, четвертої групи.

Фактично, це - казначейство бізнес-імперії Януковичів, права власності на яку оформлено на різні структури.

В "УкрБізнесБанку" відкриті рахунку всіх підприємств, які задіяні в схемах відчуження, обслуговування та забудови "Межигір'я".

Тут мають рахунки і "Дом Лесника" (володіє землею в мисливському господарстві в Сухолуччі, будує там готельно-розважальний комплекс), і "СПС-Груп" (постачає в "Межигір'я" німецьку "обналічку"), і "КиївУніверсалСервіс" (надає послуги ЖЕКа на території "Межигір'я"), і "Танталіт" (володіє 127 гектарами в "Межигір'ї", будує там гольф-, яхт- і кінний клуб), і "Девелоперська компанія АВК" (замовник всіх будівельних робіт в "Межигір'ї").

Наприклад, в "УкрБізнесБанку" був відкритий рахунок компанії "Медінвесттрейд", на користь якої з держвласності була виведена резиденція "Межигір'я".

Одразу після цього резиденцію треба було перепродати, щоб в разі спроб реприватизації у схемі з'явився добросовісний правонабувач. Щоб "відмити" оборудку, резиденцію купує фірма "Танталіт", яка начебто перераховує "Медінвесттрейду" на рахунок в "УкрБізнесБанку" 89 мільйонів гривень.

Але через деякий час "Медінвесттрейд", замітаючи сліди, буде оголошений банкрутом, оскільки виявиться нездатним погасити борг в 565 тисяч гривень.

Крім того, в "УкрБізнесБанку" має рахунок фешенебельний донецький фітнес- і spa-центр "Le Maree", який належить дружині старшого сина президента Олександра Януковича - Олені Янукович.

Про особливо тісний зв'язок Арбузова з Олександром Януковичем свідчить ще одна історія.

Сьогодні мати Арбузова є головою правління поки що дрібного "Всеукраїнського банку розвитку", а брат Арбузова - її заступником.

Єдиним акціонером банку є підприємство Олександра Януковича "Донснабтара". Але нещодавно старший син президента оприлюднив повідомлення про намір напряму оформити на себе 100% акцій цього банку.

До речі, останній рік був успішним для "Всеукраїнського банку розвитку". Янукович став президентом, а в банку почали з'являтися клієнти. Якщо на 1 жовтня 2009 року він посідав 180 місце за розміром активів (80 мільйонів гривень), то на 1 жовтня 2010 був уже на 138 позиції (348 мільйонів гривень).

Шлях у Нацбанк

Після перемоги Януковича в житті Арбузова та родинного "УкрБізнесБанку" почалася біла полоса.

Голова спостережної ради "УкрБізнесБанку" Олександр Папаїка стає главою Державної податкової адміністрації.

Прізвище Арбузова називають в переліку кандидатів на посаду керівника "Ощадбанку". Але 24 червня 2010 він стає головою наглядової ради іншої державної фінустанови - "Укрексімбанку".

Тут він затримається недовго - 1 вересня сенсаційно звільняють з посади першого заступника глави Нацбанку Анатолія Шаповалова - важковаговика, якого, здавалося би, неможливо потопити, адже саме через нього вирішувалися питання надання рефінансування банкам під час кризи 2008-2009 років.

Дещо, до речі, перепало і "УкрБізнесБанку". Хоча Янукович був в опозиції, але "сімейному" банку виділили 300 мільйонів гривень.

Крім того, Шаповалов користувався прихильністю Дмитра Фірташа.

І от замість цього "мамонта" епохи Ющенка на посаду першого заступника глави Нацбанкуприходить нікому невідомий Арбузов.

Про поведінку Арбузова за той недовгий період, який він пропрацював у Нацбанку на місці Шаповалова, складають легенди. Про те, як він ходив по будівлі НБУ з охороною. Про те, як інші заступники не могли потрапити до нього без письмового звернення з викладом причин, з яких змушені його потурбувати. Про те, як Арбузову дуже хотілося їздити з мигалкою, і його службовий автомобіль оформили як інкасаторський.

Джерела розповідають історію про те, як міністр фінансів Ярошенко і перший заступник глави Нацбанку Арбузов мірялися своєю політичною вагою - вони тривалий час відкладали нараду з питання рекапіталізації банків, бо не могли визначити, хто до кого має їхати на нараду - з Грушевського на Інститутську чи навпаки? В підсумку Ярошенко здався - нарада відбувалася в Арбузова.

Дос'є

Перед затвердженням Арбузова главою НБУ серед депутатів було поширено його особову справу. У розділі "стаж державної служби" значаться скромні "півтора місяці".

Крім того, згідно з записом у паспорті Арбузова, у нього відсутній ідентифікаційний номер - за рішенням Калінінського райсуду Донецька Арбузову дозволено здійснювати будь-які платежі без надання свого коду.

Зазвичай люди відмовляються від коду з релігійних мотивів. Але відсутність ідентифікаційного номеру також ускладнює фінансовий контроль за операціями особи.

Згідно з декларацією про доходи, протягом 2009 року Арбузов заробив 150,5 мільйонів гривень. При чому з цих грошей 150 мільйонів Арбузов отримав за статтею "дивіденди, проценти, роялті".

Джерело цих грошей - загадка. За декларацією, Арбузов не має внесків до статутних фондів комерційних організацій. Номінальна вартість цінних паперів, придбаних Арбузовим, складає 3 мільйони 78 тисяч гривень.

Згідно зі звітом "УкрБізнесБанку" за 2009 рік, Арбузов є власником 2,2949% акцій банку. Їхня номінальна вартість складала також 3 мільйони 78 тисяч гривень. Тобто жодних акцій, окрім "УкрБізнесБанку", Арбузов не мав.

Проблеми тільки в тому, що, за інформацією щорічного звіту, в 2009 році "УкрБізнесБанк"... не виплачував жодних дивідендів.

Однак ні ці питання, ні інші не цікавили депутатів - 282 народних обранці натиснули кнопку за обрання його главою Нацбанку.

Арбузов пройшов парламентське випробування, але депутати навіть не почули його голосу - і його думок, якою має бути грошова-кредитна політика Нацбанку.

Це нагадує сюрреалізм, якщо згадати, з якими боями ще зовсім нещодавно, в 2003 році звільняли з посади глави Нацбанку Володимира Стельмаха і саджали в його крісло Сергія Тігіпка.

Подібного самоприниження депутатів складно уявити в будь-якій цивілізованій країні. Як і появу, наприклад, на місці Жан-Клода Тріше на чолі Європейського центробанку 34-річного ставленика родини президента.

Банківський сектор - це своєрідна ложа, де банкіри десятиліттями завойовують собі ім'я. Юшко, Тімонькін, Лавренчук - це прізвища, за якими стоять досвід і успішні історії.

І на цьому фоні призначення Арбузова, людини з явно меншими знаннями і вужчими рамками самостійності, виглядає як виклик банківському цеху. Але банкіри не спромоглися на жодну реакцію і мовчки проковтнули "парашутиста", якого їм надіслала "Сім'я".

_____________________________________
Джерело: Українська правда
=================================
Новий глава Нацбанку, як і Янукович, не дружить з географією

Кандидат на посаду глави Нацбанку Сергій Арбузов допустився помилки у власноруч заповненій автобіографії.

Цей документ є в розпорядженні "Української правди".

Так, перераховуючи членів своєї родини, Арбузов вказав родичів своєї дружини.

Зокрема, Арбузов записав, що мати його дружини народилася в "Толочинському районі Вітебської області (Росія)".

Як відомо, Вітебська область розташована на території Білорусії.

Крім того, Арбузов написав, що сам він народився "у місті Донецькі", тоді як правильно буде "у місті Донецьку".

Сергій Арбузов, згідно з біографією, є кандидатом економічних наук.

Раніше регулярні географічні конфузи супроводжували президента Віктора Януковича, який, будучи доктором наук, плутав Косово з Чорногорією, Північну Осетію з Південною, Гельсінкі зі Стокгольмом, а Ізраїль зараховував до числа європейських держав.

_____________________________________

Джерело: Українська правда

=================================

У стані припинення, але голова НБУ – досі підприємець!!!

Блог Юрія Свірка

Новоспечений голова Нацбанку Сергій Арбузов (той самий, який за рішенням суду має право обходитися без ідентифікаційного коду) - як виявилося, до цих пір приватний підприємець, хоча і в стані припинення:

http://irc.gov.ua/ua/search.html

ПІБ Місце проживання Стан підприємницької діяльності Орган РЕЄСТРАЦІЇ

АРБУЗОВ СЕРГІЙ Геннадійович 83003, УКРАЇНА, Донецька обл., місто Донецьк, Калінінський район в стані припинення підприємницької діяльності виконавчий комітет Донецької міської ради.

_____________________________________
Джерело: Українська правда

30 Beautiful Macro Photographs By Magdalena Wasiczek

Author : Magdalena Wasiczek

______________________________________
Джерело: BigPicture Photographers Paradise