Якщо ти не можеш дивитися назад, ти не можеш дивитися вперед

"ФЕЙСБУК ... НЕ РОБИТЬ ТЕБЕ ВІЛЬНИМ, ВІН РОБИТЬ ТЕБЕ НІКОМУ НЕ ПОТРІБНИМ" 

- батько кіберпанку Брюс Стерлінг про стан справ у світі, 2011

Вже одинадцять років онлайн-спільнота The WELL (одна з найстаріших в Інтернеті) проводить новорічні зустрічі з культовим письменником, футуристом, теоретиком дизайну, батьком "кіберпанку" Брюсом Стерлінгом на тему "Стан Світу". Учасники спілкування задають питання і висловлюють свої точки зору на найбільш актуальні проблеми. Стерлінг відрізняється тим, що дуже глибоко копає - його прогнози і спостереження щодо трендів збуваються не лише за рік-два, але часто поширюються на значно довший період. Наполегливо рекомендуємо вам дізнатися більше про такі його концепції, як "готичний хайтек", та "шик із фавели". Наразі Стерлінг активно цікавиться "модифікованою реальністю", "домашнім промисловим виробництвом", "дизайнерською фантастикою" тощо.

Переклад: Анатолій Бондаренко

Сьогодні європейці не дуже переймаються щодо янкі. Вони не цікавляться Америкою... Бути американцем в Європі зараз все одно, що бути канадцем. (Стерлінг - громадянин США, однак останні роки майже постійно живе в Європі - ред.)

ПРО АМЕРИКУ

У свій час європейці були дуже налякані, коли США напав на Ірак, однак тепер паперовий тигр загруз і вони не дуже переймаються. Люди в США безумовно сумують з приводу видимого занепаду країни, однак з європейської перспективи у США немає нічого загрозливого, або навіть цікавого. Так, це велика країна, однак це мирна, ледача країна у стані застою,

Тут зараз нуль шансів ефективно вплинути на супербагату фінансово-банківську еліту. Американські ліві дуже ослаблені і без жодної креативної ідеї в голові, американські праві - живуть в своєму уявному примарному світі; не в насильницькому, право-радикальному, націоналістичному світі, а в світі, де купа товстих дядьків з півдня слухають Глена Бека (ультра-консервативний політичний радіо-коментатор - ред.) та заперечують теорію еволюції.

... У США немає навіть футбольних хуліганів. Рух Чаювальників дивуюче ненасильницький, навіть за американськими політичними стандартами. Вони не захоплюють будівлі, їх не розганяють газом, вони не спалюють церков і не підривають своїх противників машинами з вибухівкою.

Штати - у них щось зламалося всередині. Вони не можуть нічого купити у людей, вони нічого не продають людям з того, що ті по справжньому бажають (окрім зброї та айфонів)

Американська м'яка сила щезає. Іноземці набагато менше зацікавлені в американському телебаченні, кінофільмах, поп-музиці ... Колись Америка міцно тримала у себе в руці усі ці дорогі канали розповсюдження, однак у сучасному мережевому суспільстві такі аналогові мегафони вже не важать і половини того, що було колись.

США стає великою банановою республікою, тобто починає поводити себе так, як в нормальних випадках поводять себе інші країни. Позитив - нас не звинувачують у тому що відбувається, негатив - особливо нічого і не відбувається. Занепад і забуття. Готичний хай-тек.

ПРО ЄВРОПУ

Справи у Європи, як у державного утворення, не виглядають як найкращі. Не дивлячись на парламент, який обирають на виборах, Європа - це більше протокол, ніж держава. Ти виконуєш стандарти ЄС, і вони роблять тебе схожим на європейця, і якщо ти це робиш достатньо довго, вони беруть тебе в гру. Однак сама гра, в цілому, стоїть на місці.

Саме тепер європейці за своїми діями схожі на покручених життям старих людей -- вони не схожі на збентежених або введених в (само-)оману жителів США. Європейці зігнулися над своїм в'язанням.

Без американців та СРСР, які керували ними та весь час погрожували, європейці тепер переймаються іміграцією та внутрішніми меншинами. Все зосередилося на лінивому полякові-сантехникові, який краде робочі місця, або на сусідові, який приїхав з північної Африки, і зарізав цапа у своїй ванні.

Вочевидь, іміграція є важливим питанням для маленьких, відносно однорідних суспільств, з великими проблемами у мові та історичній спадщині. Щось у цій занепокоєнності (щодо мігрантів - ред.) дійсно робить сучасних європейців обмеженими. Колись вони були великими, охоплюючими світ імперіями. Навіть під час холодної війни, європейці принаймні були важливими частинами планетної шахівниці.

А запитайте тепер - що таке Європроект - і відповідь буде головним чином про вигідну пенсію для того, що залишилося від їх класу управлінців. Натомість, молоде покоління європейців отримує одні з найгірших умов, які можна собі уявити.

ПРО ТЕХНОЛОГІЇ

Немає кінця-краю технологічним проривам і переходам на новий рівень. "Пост-блоги" можливо знищать блоги, але і у них немає жодної стабільності. WELL більш стабільний ніж будь-який з цих високошвидкісних метамедійних сутностей. Тому що його дешево підтримувати і він давно перестав робити спроби триматися на гребені технологічної хвилі.

Натомість Facebook, Gawker, Twitter - хлопче, Cloud (обчислювальна хмара - ред.) чекає на них усіх. Пост-веб чекає, Cloud. І він збирається зробити з Вебом те, що Веб зробив з Мережею, і що Мережа зробила з Інформаційною Супермагістраллю, і що Супермагістраль зробила у свій час з АРПАНЕТом (Стерлінг перераховує етапи розвитку того, що ми називаємо Інтернетом - ред.)

Фейсбук не проіснує довго, просто тому що він не може існувати довго. Зак (Цукенберг, автор Фейсбуку - ред.) побудував Дещо. Голдман Сакс каже, що воно коштує 50 млрд баксів, але колись AOL купила цілий Time Worner, і де вони усі зараз?

(Фейсбук) не може бути ознакою прогресу, якщо ти більше не можеш послатися на минуле.Це не робить тебе вільним, це робить тебе нікому не потрібним. Ти не можеш зосереджувати увагу, якщо ти не здатен вчитися з досвіду минулих поколінь. Якщо ти не можеш дивитися назад, ти не можеш дивитися вперед.

Коли твоє інформаційне середовище, комунікаційне середовище, і соціальне середовище знаходиться в одному і тому ж місці, ти починаєш дивитися на світ через замкову шпарину. Однак, ситуація коли "інформація, спілкування та соціалізація" приходять до тебе через пакети TCP/IP не може продовжуватися довго.

А їй і не дозволять продовжуватися довго. Найкраще, що вміє робити кожен представник кіберкультури - це радикальний підрив (існуючих технологій - ред. ), і тут поважають лише закон Мура (про те що потужність мікрсхем подвоюється кожних 24 місяці - ред.). Декілька десятиліть іновацій показали, що хвиля за хвилею відбувається підрив і знищення попередніх технологій. Як тільки закінчується чергова золота лихоманка, майже все, що було зроблено піонерами випаровується, наче дані з поламаного жорсткого диску.

ІНТЕРНЕТ І СУСПІЛЬСТВО

Я не сумніваюся, що існує безліч людей - просто таки орди людей - що дуже класно спілкуються онлайн і створюють там групи. Також очевидно, що багато бар'єрів для створення подібних груп, за останній час впали. Тепер дійсно дуже просто створити групу онлайн.

Однак, це не робить автоматично подібні групи ефективними та важливими. Це скоріше робить їх політичними аналогами груп з посередніми фотографіями на сайті Flickr, наприклад. "Ними легко обмінюватися, їх можна дешево зробити, і нікому до них немає справи".

Цією планетою керують не натхненні онлайн-активісти, які зібралися разом через те, що у їх дітей вітрянка. Нізащо і ніколи. Супер-багаті інвестори є домінуючою групою в 2011 році. А ці люди - можливо набільш анонімні і приватні, і найменш онлайнові з усіх, кого лише можна собі уявити. Шанс, що їм буде важливий ваш зворотній зв'язок? Це не входить в їх плани.

Повне спілкування читайте тут (англ. мовою)

________________________________
Джерело: ТЕКСТИ

Чи порожня Земля всередині?

__________________________________
Джерело: YouTube

Звичаї, традиції і забобони різних народів

Майже у всіх або взагалі у всіх західних країнах, як відомо, великі проблеми з політкоректністю у всіх сенсах, видах і проявах. В основному, це стає проблемою для туристів з країн з іншим укладом та іншими соціальними звичками.

Ну, наприклад, заплатити за жінку в ресторані — значить її образити, підкреслюючи (як вона, дурепа, вважає) свою фінансову перевагу.

Якщо ви поступитеся місцем у транспорті літній людині, то знову ризикуєте нарватися на невдоволення, бо таким чином, нібито, продемонструєте свою фізичну перевагу.

Уявна перевага взагалі одна з улюблених причин подати на вас до суду або просто нагородити недобрим поглядом. Вважається, що цю свою перевагу ви нахабно демонструєте, коли відкриваєте жінці двері, пропускаєте її вперед, пропонуєте донести важкі сумки до машини і тому подібне.

Не кажучи вже про такий важкий злочин, як комплімент. Або те, що пані може або захоче припустити це. Тому про всяк випадок краще мовчати і дивитися в інший бік або, навпаки, сказати що-небудь неприємне, але без грубості. А то, задумавшись про своє і тупо зупинивши погляд на дамських туфельках, можете одержати по повній програмі за сексуальне домагання.

У цьому сенсі дуже зручна Південна Корея. Там жінці слід говорити не про те, як чудово вона виглядає, які у неї променисті очі, вдала зачіска і тому подібні банальності. Там слід чинити абсолютно навпаки: щоб догодити дівчині, треба згадати все з галузі патології і видати їй те, що ви згадаєте про зовнішні прояви найважчих захворювань. Тобто, приміром, співчутливо цокаючи язиком, повідомити, що вам здається, ніби у неї виразка дванадцятипалої кишки, тиреотоксикоз, гастродуоденіт, нетравлення шлунку, підвищене газоутворення, пієлонефрит, грижа Шморля, підвивих колінного суглоба, мішки під очима, шкіра кольору просіяного попелу, ну і ще що-небудь приємне для неї на ваш вибір і виходячи з вашої медичної ерудованості. А вся справа в тому, що в Кореї дівчина має викликати в чоловіка бажання її захистити, допомогти, вилікувати і просто обігріти фізично і душевно. А для цього вона, тобто дівчина, вигляд повинна мати найбільш привабливий з точки зору корейців, інакше кажучи бути максимально хворою, нещасною, пригніченою, крихкою, хиткою і виглядати, як перед голодною непритомністю або після триденної бігунки з блювотою.

Бажаючі можуть випробувати корейський спосіб робити компліменти на американках і описати результати. Дуже цікаво.

З компліментами взагалі не все просто, як ви вже помітили. У Норвегії відвертий комплімент прийнято вважати лестощами, а підлабузників не поважають.

У Фінляндії ж комплімент, висловлений публічно, компліментом взагалі не вважається і просто ігнорується.

Італійці вважають компліменти виключно шкідливої річчю, що майже неминуче приводить до пристріту. Похваливши в Італії немовля, можете нарватися у відповідь на «козу» від його батьків. На відміну від шанувальників «металу», італійці «козою» відганяють різноманітну нечисть, напасті і лякають погане око.

У Китаї, якщо ви не маєте на меті образити господиню, ні в якому разі не приносьте в її дім квіти. Китайці упевнені, що таким чином «цей бридкий інородець» бажає показати, наскільки йому не подобається їхній будинок, що будинок їх потворний, некрасивий, позбавлений смаку, а тому, щоб хоч якось скрасити все хазяйське неподобство, він вимушений приносити прикраси з собою.

Зате в Китаї компліментом господарям вважається повне, з нашої точки зору, неподобство. Щоб показати, наскільки вам припала до смаку хазяйське куховарство, треба якомога голосніше чавкати, поливаючи все навколо себе бульйоном, жиром і соусом. Тоді всім китайцям відразу стане ясно, що їли ви (я б все ж таки вжив слово «жерли») із задоволенням і апетитом.

У Бурятії і Монголії з тією ж метою, щоб зробити приємне господарям, треба під час і особливо після їжі голосно і виразно ригати, показуючи тим самим, що, по-перше, вам все сподобалося і, головне, що ви ситі по горло. Якщо відрижки у вас немає, значить ви залишилися голодні і вас треба ще погодувати. Я б у Бурятії не тільки жити, а й вижити б, напевно, не зміг, тому що ні разу не ригнув з дитинства. Ну, якщо не вважати таким ефект після випивання залпом півтора літра чого-небудь газованого.

Що до Середньої Азії, то там існує два види спільного чаювання, умовно назвемо їх «привітне» і «непривітне». Якщо вам відразу налили повну піалу, то вважайте, що вас випроваджують. У сенсі: випив, і шуруй. Повага виявляється тоді, коли чаю наливають, як вам може здатися, з жадібності потрошку, по третині піали, насправді демонструючи, що господар постійно стежить за тим, щоб у гостя весь час був свіжий гарячий чай.

А от у Грузії, навпаки, вина в склянці гостя має бути завжди по вінця. Хочеш ти, чи вже ніщо в тебе не лізе і сам ти на ногах не стоїш, — неважливо, склянка неодмінно має бути наповнена. У цьому сенсі досить небезпечно бути ввічливим гостем, якому незручно не випити налите.

У згаданій вже Південній Кореї, де на перший погляд і смак нашої пересічної людини їжа не просто гостра, а зовсім неможлива для споживання, і її можна використовувати виключно зовнішньо, як зігріваючу мазь для розтирання попереку та забиттів, так от там найкращим компліментом кухарю будуть ваші червоні набряклі очі, сльози, соплі, хапання ротом повітря і тому подібні прояви «задоволення» від трапези. Тому в Кореї, йдучи перекусити, варто запастися парою пачок паперових хусточок.

До речі, в Японії абсолютно неприпустимо і непристойно сякатися на людях. І в цьому я з японцями погоджуся. Хоча не розумію, як вони примудряються робити це на самоті при їх скупченості у три людини на один квадратний метр, не рахуючи сакур та дітей.

Після їжі в нормальних домівках зазвичай миють посуд. У нас вихований гість іноді поривається допомогти в цьому господарям, в чому ніхто не бачить нічого поганого. Але подекуди гостя ні в якому разі не допустять до миття хазяйської посуду, тому що таким чином він, як вважають, «змиває щастя».

У Греції необережно висловлений гостем комплімент відносно будь-якої речі, наприклад картини або антикварної статуетки, може завдати господареві серйозних матеріальних збитків. Оскільки, якщо гість вголос сказав, що річ йому сподобалася, господар повинен її подарувати.

Якщо ж вам від душі і щирого серця щось подарували в Індії, а ви хоч трохи знаєте місцеву мову, то замість «дякую» слід сказати якусь банальність на кшталт: «О! Це якраз те, про що я мріяв усе своє життя!», або хоча б просто: «Так, дуже мила штучка». Якщо місцевих мов не знаєте і скажете звичайне міжнародне «Thank you!», то можете образити людину, перевівши спілкування (з його точки зору) на виключно формальний, прохолодний рівень.

А в колі сім'ї в Індії взагалі не прийнято дякувати одне одному, бо, вважається — нема за що, і без того мають допомагати.

З подарунками і в Китаї можуть виникнути проблеми. Якщо ви подаруєте китайцеві що-небудь пов'язане із цифрою 4, то завдасте йому важку душевну травму і змусите підозрювати вас у недобрих намірах щодо нього, тому що четвірка в Китаї, це символ смерті. У Китаї і при нумерації поверхів четвертий зазвичай пропускають, перескакуючи з третього відразу на п'ятий.

Але подібне є і в деяких інших країнах. Там непопулярні поверхи, будинки та квартири під номером 13. Тому їх там просто ігнорують так само, як четвірки в Китаї, і після вдома 12 йде 14.

У Японії теж не завжди просто зробити вдалий подарунок. Там не дарують букети з непарним числом квіток, бо японці впевнені, що непарна кількість квіток приносить самотність і нещастя. Тому, як символ самотності і скорботи такі непарні букети приносять на похорон і на кладовища.

Треба сказати, що терпіти не можу, ненавиджу зрізані квіти. Зрізані квіти — мертві, а дарувати трупи, хай і дуже красиві, а потім ще дивитися, як вони розкладаються в шикарній вазі, гублячи свої відсохлі частини, мені здається абсолютно неприйнятним, огидним і грубим.

Китайці пішли в цьому ще далі. Вони впевнені, що дарувати не можна не тільки зрізані, а навіть і живі квіти, тому що вони все одно помруть. І дарують штучні, вважаючи, що вони практично вічні. У нас же штучні кладуть тільки на могилу. Мабуть, з економії.

А що у Росії із забобонами? Перше: намагатися не говорити, що у тебе все відмінно, справи йдуть чудово і взагалі, життя — чудова штука. Чому? Правильно, тому що можеш наврочити. І не просто можеш, а так неодмінно й станеться.

З боязні пристріту та порчі і друге марновірство. Батьки не люблять показувати новонароджених чужим людям. Бояться. З цієї ж причини на додачу до всього раніше давали дитині друге, позацерковне ім'я, щоб заплутати різну злісну нечисть. А в багатьох областях взагалі воліють дітей не хвалити. Щоб не наврочити.

А в Норвегії дітей у школі не хвалять, не лають і не ставлять оцінки в присутності інших. Це некоректно по відношенню до цих інших, які можуть вважати себе в чомусь обділеними, ураженими.

У тій же Норвегії ніяка сволота ніколи не поцікавиться твоїм здоров'ям після лікарняного. Але не тому, що їм все одно, а тому що це надто особисте, майже інтимна справа, щоб про неї питати. Там твоїм здоров'ям цікавиться тільки лікар, та й то з корисливих спонукань.

Ось в Японії начальник може запитати, як ти себе почуваєш, але зате ти не можеш піти з роботи до того, як піде начальник.

До речі, що начальники, що просто службовці в Європі та в Америці люблять сидіти один напроти одного, поклавши ногу на ногу. Якщо ви так сядете в деяких країнах Південного Сходу, і до того ж стопою у бік співрозмовника, то наживете собі ворогів, бо там це вважається страшною образою.

Якщо ж ви вирішите виправдити цю незручність і погладите скривдженого по голові, то в цьому випадку вас, напевно, взагалі одразу вб'ють, тому що дві страшних образи поспіль — це вже занадто.

Якщо ви намірилися вирішити справу миром, зробивши жест «Справи — во!», тобто показавши кулак з піднятими великим пальцем, то вбити за це можуть вже у багатьох країнах. Цей жест має безліч різних і протилежних значень, в залежності від того, де і кому ви його показуєте. Від згаданого «ніштяк!», до пропозиції вступити в протиприродний зв'язок, наміру купити повію, виразу «хрін тобі у пику!» аж до до інших недобрих речей.

Тому будьте уважні.
___________________________________
Джерело: Pepsimist

Ассанж зайшов надто далеко! / Assange has gone too far!

Джуліан Ассанж: Прихід нетократії, антихриста буржуазії

Джуліан Ассанж

2010

Автор — Kazakov Maksim

Джуліану Ассанжу в наш час дісталася та ж роль і та ж доля, що й Джордано Бруно в розгул інквізиції. Сучасний світ вседозволеності не засуджує хулу на Бога — нема більше заборонених тем у природі Людини, в природі Бога або у схемах світоустрою. Нині всі заборонені теми монополізувала політика. І те, що робить Джуліан Ассанж — це те, за що Бруно пішов на вогнище ... Так, Істина і Правда, про що дозволяв собі говорити Джордано Бруно — більш пафосні, ніж брудне листування брехливих політиків, але Новітній час, у відповідності зі своєю нікчемністю, має заборонені теми відповідні своїй природі, і першочергово важливий сам факт їх розголошення.

Джуліан Ассанж буде спалений на багатті інквізиції XXI століття. І справа не в тому, що відбулося розголошенння урядових таємниць. Справа в більшому. Почалася нова боротьба за панування. Вікілікс — це спроба скинути буржуазію, влада якої полягає у володінні матеріальними благами. Джуліан Ассанж — це насильницький прихід епохи нетократії. Буржуазія буде чинити опір стократ — буде звинувачувати в брехні, у згвалтуваннях, у тероризмі.

Раніше звинувачували в єресі і відправляли на вогнище тих, хто був небезпечний для Церкви. Ну, в чому могли б, враховуючи реалії сучасного суспільства, звинуватити Ассанжа, як не в згвалтуванні феміністки?.. Адже єресь нині дозволена, а от за тотальної лібералії і фемінізації суспільства — згвалтування це те, «що доктор прописав» ...

Інформаційна інквізиція.

Не зовсім так. Це — зміна владних класів суспільства.

Спочатку була аристократія — її влада полягала у володінні землею, їй на зміну прийшла буржуазія, влада якої полягає у володінні матеріальними благами і засобами виробництва. У Новітній час буржуазія буде змінена нетократією, бо тепер засіб виробництва — комп'ютер, а продукт — інформація.

Тобто, вся влада буде належати тим, хто не просто володіє інформацією, а може маніпулювати доступом до неї мас.

Іншими словами, буржуазії приходить кінець.

Приклад нетократії — це Вікіпедія і її власники, бо всі вірять тому, що написано у Вікіпедії, але в ній написано те, що там терплять її творці та власники (незважаючи на всю її первісну безсторонність). Якщо шлях Вікіпедії у поступовому витісненні буржуазії безболісними засобами, то спосіб Ассанжа — це радикальне знищення влади буржуазії.

Бо буржуазія керує людством через лобіювання політиків. Кранти політикам, а так як політика і буржуазія вросли одне в одного, як судини ракової пухлини, то й у буржуазії влади більше не буде.

Ми живемо у великі Часи.

Тобто, інквізиція якраз не інформаційна, інквізиція ліберальна — не заб'ють, як на сході, камінням, а звинуватять у згвалтуванні, зганьблять добре ім'я, закриють банківські рахунки, відключать світло...
_______________________________________
Джерело: Гербарий из людей