Сторінки

Показ дописів із міткою філософія життя. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою філософія життя. Показати всі дописи

20110220

У замковій щілині


Мені було цікаво, що відбувалося в тій кімнаті. Якщо це секс, то я хотів подивитися. Якщо це сварка, то послухати. 


Я нахилився і приставив своє око до замкової щілини. З іншого боку дверей хтось також дивився в замкову щілину. Наші погляди зустрілися. Я потонув у цьому погляді, присвяченому мені, такий він був прекрасний. 


Час ішов, а я все дивився і на мене дивилися. Я закохався.., я насолоджувався цим моментом. Ми так і не відкрили двері, у нас не було ключів.
________________________
Джерело: Херр Маков 

20110219

Пташка і чоловік


 
Якось чоловік упіймав пташку.


— У неволі я тобі не стану в нагоді, — сказала пташка, — відпусти мене, і я дам тобі три цінних поради.


Першу пораду пташка пообіцяла дати, поки він триматиме її в руці, другу — коли злетить на гілку, і третю - на вершині пагорба.


Чоловік погодився і запитав, яка ж перша порада. Пташка відповіла:


— Якщо ти чогось позбувся, нехай навіть ти цінував це не менше за життя, не шкодуй про це.


Чоловік відпустив пташку, і вона, злетівши на гілку, сказала свою другу пораду:


— Ніколи не вір тому, що суперечить здоровому глузду і не має доказів.


Потім вона полетіла на вершину пагорба і закричала звідти:


— О, нещасний! Я проковтнула два величезні діаманти. Якби ти вбив мене, вони були б твоїми.


У відчаї чоловік схопився за голову.


— Дай мені хоча б свою третю пораду, — сказав він, отямившись.


— Який же ти дурень! — вигукнула пташка. — Ти просиш у мене третю пораду, навіть не подумавши над першою і другою. Я сказала тобі, щоб ти не шкодував про втрачене і не вірив нісенітницям, а ти щойно зробив навпаки. Ти повірив безглуздості і пошкодував про те, що втратив! Подумай сам, як же у мені, такій маленькій, можуть поміститися два величезних діаманти. Ти дурний, тому ти назавжди залишишся тим, хто ти є: звичайною людиною.
________________________
Джерело: эдельвейс: 1, 2

Пам’ятаючи про майбутнє

Ось почитаєш іноді про те, як люди бажають вийти з сансари, щоб ніколи більше не народжуватися в цьому світі, і подумаєш тільки — а чому, власне, ніколи? Чому людина так панічно боїться знову прийти на цю землю? 


Скептики можуть заперечити зараз, що ніякого другого пришестя не буде ніколи, та зараз мова не про те. 


Якщо людина, озираючись на своє минуле і передбачаючи своє майбутнє бачить там тільки труднощі, не важливо якої природи, чи то фізичної, чи матеріальної, то цілком природно — не побажає вдруге народжуватися в тому світі, який обійшовся з нею так не справедливо. 


Але якщо життя людське була наповнене радістю, любов'ю і всіма матеріальними та духовними благами, то ось сумніваюсь я дуже, що така людина не захоче повернутися знову, і знову туди, де вона була обласкана з усіх сторін. 


Ось у цьому зв'язку я пропоную всім добровільним відмовникам від майбутніх втілень замислитися не над тим, як зробити так, щоб ніколи сюди більше ні ногою, а над тим, що потрібно зробити для того, щоб народитися знову, але, припустимо в дуже хорошій і знаменитій сім'ї, оточеній з усіх боків матеріальними і духовними благами. Але найголовніше — щоб пам'ятати себе теперішнім, і для чого ти захотів народитися в кращих умовах. Бо хто зна’, а раптом почують вас небеса, і нададуть вам таку можливість, а ви, рідства не пам'ятаючи, почнете тринькати спадок своїх батьків, і творити всілякі гидоти. 


Чи буде ваше народження реальним — це, звичайно, питання питань, але, принаймні, ви станете кращі вже з того моменту, коли почнете думати про це і діяти, знайшовши втрачений багатьма сенс у цьому житті, та й самого себе, такого байдужого і байдужого.
__________________________________________
Джерело: Когда смеются Боги

20110131

Поезія усвідомленої самотності і піднесення борців

Лазер і Шум



Чим сильніша ваша самотність, чим більше тих, хто шкіриться і стукає дерев'яним копитцем — тим ближче ви до суті боротьби, фінальна битва якої неминуче супроводжується якщо не союзом нікчемних одиниць у поєдинку за мету, то тією самотністю, яка, як шкідливий міраж, шепче нам мантри сумнівів. 

поезія усвідомленої самотності і піднесення борців



Чим ближче ми до суті боротьби, тим яскравіший палаючий лазер мети на горизонті. Та, серед іншого, вчувається всебічне виття — гармидер химер, сирени гніву і гуркіт та блискавки, шум і гам. Тріскаються жуки під ногами, черв'яки заплітаються в слизові кренделі, а мокриці бризкають землистими соками — на узліссях ситуація живчика страждаючих паразитів. Та головне — чітко чути гуркіт чавунних чобіт. Це однорідний натовп заворушився, гнівається сірий легіон у намордниках-шоломах.

Ті, хто знає, каже, що в пеклі для «нашої людини» є окремий казан. Від інших пекельних казаів він відрізняється тим, що його ніхто не охороняє. Ніяких стражників-бісів з розпеченими списами, оскільки цей наш конкретний «суповий набір», що живе в казані, — на відміну від усіх інших «супових наборів», — не дозволяє своїм мешканцям покинути всю цю підземну кухню грішних і стражденних, закованих у ланцюгах.

Так от, чим ближче ми до суті боротьби, тим ширше і голосніше невдоволення тих розгублених і нещасних, які не можуть змиритися з тим, що є ще й ті, кому судилося назавжди покинути казан. І саме тому, чим ближче ми до суті боротьби, чим ближче ми до мети нашого нахабного повстання проти світу медуз, тим дужче ненавидять нас покірні матки смутку, комарі і вампіри світлих енергій. Це природно. Ми повинні розуміти це, щоб раптом не зніяковіти.




Гавкіт собак довкруг караванів світла — сюжет класичний, відомий. Та ми не маємо права забороняти цей гавкіт, не маємо права звинувачувати стерв'ятників. Бо собака має гавкати, а стерв'ятники кружляти над нашими головами — до караванів боротьби це не має ніякого відношення. Собаки і стерв'ятники — лише нагадування про те, що ми на вірному шляху, а прийдешнє сповнене нових ризиків і відкриттів.

Чим ближче ми до суті боротьби, тим більше тих, хто полишає наші ряди. Так караван опору позбавляється від теоретиків, які знають «як треба» і «що правильно», але навряд чи хоч одного разу здійснюють вчинки творчої пристрасті. Теоретики люблять швидше мудрувати, ніж боротися. Не слід засуджувати їх за це. Без слабких не буває сильних. Без присутності смороду не буває розуміння принади запахів тюльпанів і нарцисів.



Я звертаюся до тих, хто, в силу своїх переконань, пізнав самотність і страждання, втрату друзів і зраду, дурість і сліпоту, особливо серед, здавалося б, «своїх». Багато хто з тих, хто пізнали, ризикують заплутатись, розчаруватися і здатися, втратити віру у свій напрямок, підкоритися похмурості, чадному газу послужливого колективу. Не варто, друзі. Чим сильніша ваша самотність, чим більше тих, хто шкіриться і стукає дерев'яним копитцем — тим ближче ви до суті боротьби, фінальна битва якої неминуче супроводжується якщо не союзом нікчемних одиниць у поєдинку за мету, то тією самотністю, яка, як шкідливий міраж, шепче нам мантри сумнівів.

Чим ближче ми до суті боротьби, тим більше цих сумнівів. Але це теж природно. Головне — незмінність послідовного руху до палаючого лазера на горизонті. Все інше — зазубрини людського фактора.



Мені хотілося б попередити вас про один переломний момент, який з’являється на шляху битви за ваші переконання. Це момент вершини ворожнечі — момент, коли останній ближній з каравану каже: «Ми помиляємось — ми програємо». Я бачив тих, хто після цих слів скидав пір'я і втрачав віру в крила — там бували мої друзі, та й сам я не рідко ризикував опинитись на їхньому місці. Ось чому так важливо в цю переломну мить пізнати фінальну мутацію, хворобливу жертву і огидну, на перший погляд, метаморфозу: дірки у вухах затягує шкірою, зростаються ніздрі, тіло охоплює гранітна луска — людськими залишаються лише очі й серце, чиє пальне стверджує незворотність, неможливість шляху назад.

Коли горизонт буде досягнутий, а клітки відкриті, їхні мешканці кинуться з обдертими кігтями на «цих моторошних виродків», що насмілились скинути засуви концентраційних гнізд. Тому що більшості, на жаль, не потрібна свобода — ними наповнені лише маяки і поводирі, тільки ті, хто зверху, «щоб вирішували за нас, щоб думали замість нас». Відкрити клітку — приректи себе на прокляття натовпу. Та якщо теза «горизонтний лазер — мета» близький вам так само, як він близький мені, то ви зрозумієте, що відкривати клітку — наша місія, відкривати її варто. Тому що там, у збитому киселі похмурого й рабського колективу струнких оселедців, є наші пригнічені соратники, ща заслуговують трав'янистих лугів і кульбаб, що мріють про весняний і вільний подув вітру.
_____________________________
Джерело: Platonov-City

20101222

Алкофоризми

Jack London
Я ніс в собі чудову алкогольну пожежу. Вона пожирала свій власний жар і несамовито палала. У моєму житті не було періоду неспання, коли я не хотів би випити. Я з нетерпінням чекав, коли закінчу свою щоденну тисячу слів, згодом я почав випивати, як тільки досягав перших п'яти сотень. Не минуло багато часу, як я починав пити до того, як приступав до тисячі.

Jack Kerouac
Коли я подорослішав, я почав пити. Чому? Тому, що мені подобається розумовий екстаз.

Jerry Vale
Віскі - найпопулярніше з усіх засобів, що не допомагають від застуди.

Stephen King
Минуло майже дванадцять років як я останній раз випив, і все одно я не можу повірити своїм очам, коли бачу в ресторані кого-небудь з недопитим келихом. Мене тягне підійти і закричати: «Допий! Якого чорта не допиваєш? » - просто в лице такій людині. Міркування щодо того, що п'ємо заради компанії, я вважаю смішним. Не хочеш упитися - пий кока-колу. "

O'Henry
Насамперед потрібен кухонний стіл, дерев'яний стілець, пачка жовтого паперу, хімічний олівець і склянка. Це основа. Потім ви запасаєтеся пляшкою шотландського віскі та кількома апельсинами ... Так підходимо до ситуації, яку часто величають натхненням. Змішуючи апельсиновий сік зі скотчем, письменник п'є за здоров'я всіх журнальних редакторів, заточує олівець і починає писати. Коли апельсини вичавлені і пляшка порожня, товарний шматок словесності готовий до відправки.

George Burns
Щоб напитися до неподобства, мені тепер вистачає однієї чарки. Не можу тільки запам'ятати, тринадцятої чи чотирнадцятої.

John Wayne
Ніколи не довіряй чоловікові, який не п'є.

George Bernard Shaw
Алкоголь - це анестезія, що дозволяє перенести операцію під назвою життя.

George Jean Nathan
Я п'ю, щоб інші люди стали цікавіші.

Karl Ludwig Borne
Можна відмовитися від першої чарки, але не від другої.

Will Sinclair
Єдиний раз, коли я відповів, що не буду пити, був тоді, коли я не зрозумів запитання.

Ernest Hemingway
Інтелігентна людина іноді напивається для того, щоб провести час зі своєю дурістю.

Dorothy Parker
Краще пляшка алкоголю, ніж префронтальна лоботомія.

Frederick Exley
Після місяця тверезості мої можливості стали нестерпно загостреними. Я усвідомив себе нездоровим ясновидцем. Я подумки проникав у місця, в які ніколи не потраплю. На відміну від деяких людей, я ніколи не пив заради сміливості, шарму або дотепності. Я використав алкоголь заради того, заради чого він і існує - в якості депресанта, що приборкує розумове порушення, викликане тривалою тверезістю.

Raymond Chandler
Алкоголь - як любов: перший поцілунок чарівний, другий ніжний, третій рутинний, після чого дівчина роздягається.

James Hogg
Якщо б тіло могло точно визначити пропорцію і кількість віскі, яке потрібно випивати щодня і точно слідувати цьому, я присягаюся, що можна було б жити вічно, не вмираючи.

Mark Twain
Не втрачайте нагоди робити добро - якщо це не загрожує вам великими збитками. Не втрачайте шансу випити - за жодних обставин.

Charles Bukowski
Пияцтво - це емоційна штука. Воно витрушує вас із буденності щоденного життя, з усього звичного. Воно висмикує вас з вашого тіла і розуму і кидає об стіну. У мене є відчуття, що пияцтво - це така форма суїциду, за якої ти можеш повернутися до життя і почати все спочатку наступного дня. Це наче вбити себе і відродитися знову. Думаю, на сьогоднішній день я прожив близько десяти чи п'ятнадцяти тисяч життів.

Hunter S. Thompson
Я ненавиджу виступати на захист наркотиків, алкоголю, насильства або божевілля перед ким би то не було, але зі мною ці речі завжди спрацьовували.

Benjamin Franklin
Пиво - це ще один доказ того, що Бог любить нас і хоче, щоб ми були щасливі.

Winston Churchill
Реальність - це обман, викликаний недоліком алкоголю в крові.

Patrick O'Rourke
Важко побачити надію з похмілля.


William Butler Yeats
Вся біда його в тому, що, коли він не п'яний, він тверезий.


Dean Martin
Ви ще не п'яні по-справжньому, якщо можете лежати, не тримаючись за підлогу.


Franklin P. Jones
Кожен повинен мати які-небудь погані звички, щоб було від чого відмовитися, якщо здоров'я погіршиться.

Georges Courteline
Ніколи не знаєш, що випив зайву чарку, поки не випив її.


Thomas Love Peacock
Пити треба тільки в двох випадках: коли потрібно вгамувати спрагу і коли потрібно попередити спрагу.

F. Scott Fitzgerald
Спочатку ти випиваєш алкоголь, потім алкоголь випиває алкоголь, а потім алкоголь випиває тебе.

Harry Crews
Алкоголь підганяв мене. Ми з ним провели чудовий час разом. Ми сміялися, розмовляли, танцювали на вечірках, а потім одного разу я прокинувся, вся компанія пішла по домівках і я лежав серед розбитого скла в забльованій сорочці. Тоді я сказав собі: Мужик, здається, ти догрався.

William Claude Fields
П'ю, отже, існую.

Коли ми полювали в Африці, ми загубили штопор і кілька днів жили тільки на воді та їжі.

Francois Rabelais
Старих п'яниць зустрічаєш частіше, ніж старих лікарів.

William Faulkner
Поганого віскі не буває. Просто деякі сорти віскі кращі за інші. Але людина не повинна поводитись нерозумно з випивкою, якщо їй немає п'ятдесяти. Після він - чортів дурень, якщо не робить цього.

Edgar Allan Poe
Я не відчував зовсім ніякого задоволення від стимуляторів, до яких іноді так шалено вдавався. Це не було гонитвою за задоволеннями, заради яких я б ризикував життям, репутацією і розумом. Це була відчайдушна спроба втекти від болісних спогадів, від почуття нестерпної самоти і страху перед дивним гнітючим фатумом.
__________________________________
Джерело: Pepsimist

20101212

Джуліан Ассанж: Прихід нетократії, антихриста буржуазії

Джуліан Ассанж
2010

Автор — Kazakov Maksim

Джуліану Ассанжу в наш час дісталася та ж роль і та ж доля, що й Джордано Бруно в розгул інквізиції. Сучасний світ вседозволеності не засуджує хулу на Бога — нема більше заборонених тем у природі Людини, в природі Бога або у схемах світоустрою. Нині всі заборонені теми монополізувала політика. І те, що робить Джуліан Ассанж — це те, за що Бруно пішов на вогнище ... Так, Істина і Правда, про що дозволяв собі говорити Джордано Бруно — більш пафосні, ніж брудне листування брехливих політиків, але Новітній час, у відповідності зі своєю нікчемністю, має заборонені теми відповідні своїй природі, і першочергово важливий сам факт їх розголошення.

Джуліан Ассанж буде спалений на багатті інквізиції XXI століття. І справа не в тому, що відбулося розголошенння урядових таємниць. Справа в більшому. Почалася нова боротьба за панування. Вікілікс — це спроба скинути буржуазію, влада якої полягає у володінні матеріальними благами. Джуліан Ассанж — це насильницький прихід епохи нетократії. Буржуазія буде чинити опір стократ — буде звинувачувати в брехні, у згвалтуваннях, у тероризмі.


Раніше звинувачували в єресі і відправляли на вогнище тих, хто був небезпечний для Церкви. Ну, в чому могли б, враховуючи реалії сучасного суспільства, звинуватити Ассанжа, як не в згвалтуванні феміністки?.. Адже єресь нині дозволена, а от за тотальної лібералії і фемінізації суспільства — згвалтування це те, «що доктор прописав» ...

Інформаційна інквізиція.

Не зовсім так. Це — зміна владних класів суспільства.

Спочатку була аристократія — її влада полягала у володінні землею, їй на зміну прийшла буржуазія, влада якої полягає у володінні матеріальними благами і засобами виробництва. У Новітній час буржуазія буде змінена нетократією, бо тепер засіб виробництва — комп'ютер, а продукт — інформація.

Тобто, вся влада буде належати тим, хто не просто володіє інформацією, а може маніпулювати доступом до неї мас.

Іншими словами, буржуазії приходить кінець.


Приклад нетократії — це Вікіпедія і її власники, бо всі вірять тому, що написано у Вікіпедії, але в ній написано те, що там терплять її творці та власники (незважаючи на всю її первісну безсторонність). Якщо шлях Вікіпедії у поступовому витісненні буржуазії безболісними засобами, то спосіб Ассанжа — це радикальне знищення влади буржуазії.

Бо буржуазія керує людством через лобіювання політиків. Кранти політикам, а так як політика і буржуазія вросли одне в одного, як судини ракової пухлини, то й у буржуазії влади більше не буде.

Ми живемо у великі Часи.

Тобто, інквізиція якраз не інформаційна, інквізиція ліберальна — не заб'ють, як на сході, камінням, а звинуватять у згвалтуванні, зганьблять добре ім'я, закриють банківські рахунки, відключать світло...
_______________________________________
Джерело: Гербарий из людей 

20101111

Bad day

Якщо ви думаєте, що у вас сьогодні поганий день, почитайте ось ці  історії:

  
1. Після екологічної катастрофи на Алясці, викликаної розливом нафтової плями, була проведена реабілітаційна програма з лікування тюленів, середньою вартістю $ 80 000 на одну тварину. Після курсу лікування двох тюленів з великою помпою і при великому скупченні народу випустили на волю в затоку ... Через хвилину на очах у здивованої публіки їх обох зжерла косатка.

  



  
2. Студентка-психолог з Нью-Йорка спеціально найняла тесляра, щоб поставити експеримент про те, як середньостатистична людина реагує на зачіпки до своєї роботи ... Через 4 години роботи під наглядом студентки й безперервних коментарів з її боку — тесляр накинувся на неї з сокирою і зробив калікою на все життя.

  
3. Дружина зайшла на кухню і побачила, як її чоловік смикається в конвульсіях, тримаючись за електричний чайник, увімкнений у розетку. Вона схопила швабру і постаралася відірвати чоловіка від електроприладу, зламавши при цьому йому руку в двох місцях ... До цього моменту чоловік слухав альбом своєї улюбленої групи на своєму улюбленому плеєрі.

  
4. Два борці за права тварин влаштували маленьку демонстрацію в Бонні, біля загорожі для свиней, яких збиралися відправити на бійню ... Завдяки дірці в огорожі, дві тисячі свиней вирвалися на волю і затоптали на смерть своїх захисників.

  
5. І останнє ... Іракському терористові Каю Рахай
єту не вистачило грошей на марки, які він наклеїв на посилку з бомбою, тому поштова служба повернула її з відміткою "повернуто відправнику" ... Забувши, що саме знаходиться в посилці, невдалий терорист розкрив її  і злетів у повітря разом зі своїм будинком.

  
А ви кажете, що у вас поганий день ...


__________________________________________
Джерело:  Місто без сексу

20101103

Черевик Ґанді



Одного разу, сідаючи в поїзд, Ґанді зронив з ноги черевик, який упав на залізничну колію. Підняти його він не зміг, тому що поїзд вже рушив. На подив своїх супутників, Ґанді спокійно зняв другого черевика і кинув його на шпали ближче до першого. Коли ж його запитали, навіщо він це зробив, Ґанді посміхнувся: "У бідняка, який знайде на рейках черевик, буде до нього пара".

_____________________________________
Джерело: Vita Nova