Україна на порозі нової революції

Вислів Гегеля, що став крилатим завдяки Марксу, про те, що історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий раз у вигляді фарсу, сьогодні може бути в черговий раз спростовано.

Рівно шість років тому день у день після початку події, відомої під назвою «Помаранчева революція», ставлення до якої до цих пір розколює Україну на 2 непримиренних табори, вранці 22 листопада 2010 десятки тисяч представників малого та середнього бізнесу, так званого «середнього класу», які приїхали до Києва з усієї Україна, вийдуть на Майдан Незалежності і під стіни Верховної Ради з ультимативною вимогою дострокового розпуску нинішнього складу українського парламенту і накладення президентського вето на прийнятий депутатами правлячої більшості Податкового кодексу.

Існує дуже велика ймовірність, що в умовах безпрецедентно високого державного боргу і дефіциту та катастрофічної ситуації як зі збирання податків, так і фактичної стагнації економіки, президент у понеділок підпише цей закон.

Розвиток подій відбуватиметься стрімко і ситуація вже в найближчі дні вийде з-під контролю. Розпочавшись з економічних вимог протестуючих по всій Україні підприємців, протестний рух вже набув політичних вимог і залучить до себе до цих пір пасивні інші верстви населення, що в основній масі підтримує вимоги протестуючих.

Влада, що так презирливо і нахабно ігнорує вимоги народу, безсумнівно зробить упор на силове придушення акцій протесту. Результат буде прямо зворотній очікуванням влади. На ескалацію державного насильства, мітингувальники дадуть відповідь насильством. По всій країні хвиля мітингів, демонстрацій і пікетів буде перетворюватися в зіткнення демонстрантів і мітингувальників з каральними підрозділами силових відомств. Число протестуючих збільшиться в рази, на вулиці міст вийдуть вже не тисячі незадоволених дрібних підприємців, а десятки і сотні тисяч представників найрізноманітніших верств населення. Будуть перекриватися найважливіші транспортні артерії країни, закриватися продовольчі та речові ринки, не працюватимуть десятки тисяч малих і середніх підприємств. У багатьох містах очікується транспортний і продовольчий колапс. Великі заводи і фабрики почнуть працювати з перебоями. Вуличні демонстрації все більше і більше будуть нагадувати хроніки європейських міст з підпалами автомашин, розбиванням вітрин магазинів, закиданням поліції камінням та пляшками. «Каменюка — зброя пролетаріату». Пролетаріат Україна пасивний та атомізований. Та активна позиція нижнього шару так званого «середнього класу», що вийшов на вулиці, який по суті ніяким середнім класом в європейському розумінні ні за рівнем доходів, ні за якістю життя не є, буде сприяти радикалізації революційних настроїв як простого робочого люду, так і молоді, в тому числі і студентської. До протестуючих приєднаються величезні маси люмпенів, провокуючи владу на подальше посилення каральних заходів.

Події в Грузії і Киргизії здадуться дитячим лементом. Всі політологи різних мастей, які стверджують, що в Україні неможливе повторення киргизьких подій, будуть осоромлені.

Опозиція спробує очолити масові акції непокори по всій країні, що у свою чергу, призведе до жорсткості політичних репресій проти неї. Партії-маргінали, які сповідують крайні точки зору націоналістичного забарвлення, постараються максимально заробити на політичній, економічній і соціальній турбулентності.

Ситуація все далі й далі буде розвиватися за найгіршим сценарієм. Розгорнеться шалена пропаганда, що поділяє народ на «своїх» і «чужих».

Інвестори будуть змотувати вудочки. Країну накриє валютна нестабільність та шалена інфляція.

В умовах надзвичайно суворої зими міста масово охоплюватиме доля Алчевська. Окремих острівців стабільності в країні з кожним днем ставатиме все менше і менше.

МВФ наприкінці грудня призупинить виділення другого траншу.

А в лютому Україна на фоні невиплати за російський газ, багатомільйонних боргів по пенсіях і заробітних плат, незібраних податків, відсутності бюджету на 2011 рік, оголосить дефолт, як за внутрішніми, так і за зовнішніми зобов'язаннями.

До кінця зими парламент не зможе зібратися на нову сесію. Законодавчий колапс призведе до відсутності будь-якої легітимної влади.

По всій країні будуть виникати голодні бунти. Уряд буде скинуто. Президентові не вдасться всидіти на багнетах. Буде пролито до весни чимало крові.

Цілісність держави буде поставлена під загрозу. Не виключена ймовірність розпаду України на воюючі між собою частини. Громадянська війна у поділеній Україні влітку 2011 року — не такий вже фантастичний сценарій, як здається багатьом.

Що буде далі в Україні, і чи буде взагалі — це дуже велике питання.

Автор — dikkens
__________________________________________
Джерело: Минфин