Фемен вручають Януковичу гарбуза

___________________________________
Джерело: Саловейко щебетав

Дві новини і два фото

1.
НТКУ: після розмови Януковича з країною — телесеріал "Зона" (хто не тойво, "Зона" — російський телесеріал про тюрму і кримінальних злочинців, що там перебувають).


2. 
Жіночий рух FEMEN скористався нагодою поставити своє запитання гаранту і взяти участь в акції Партії регіонів. На раді організації активістки FEMEN намагалися сформулювати питання до Віктора Федоровича. Шляхом голосування було обрано найбільш цензурне питання з обговорюваних: "Звідки ти такий п...здатий?". Жіночий рух FEMEN офіційно заявляє, що більше запитань до цього персонажа не має.


_____________________________________________
Джерело: Корреспондент, Блог Олександри Шевченко

Трагікомедія ще тільки починається

Переможці, з речами на вихід!

Автор — bloke


Дивно, та мене радує цей стрімкий парад погіршень життя, який ми спостерігаємо сьогодні. Мій літній прогноз, що нинішня влада не зможе контролювати допустимі темпи пограбування і руйнування країни підтверджується. Радує тому, що до повільних погіршень наш рабський народ звикає і імплантується в них, а швидкі погіршення викликають реакцію відторгнення навіть у рабської більшості, тому спокійного життя владі не бачити. Повільне вбивство найнадійніше і руйнівне, швидке вбивство викликає в жертвах жадання життя й енергію опору. 
  
Стратегію поневолення влада обрала правильну, а тактикою займатися погребувала. Переможці занадто швидко повірили у свою остаточну й безповоротну перемогу, розбіглися за призами і загрузли в боротьбі клану з кланом. 
  
Нас чекає «фізіологічна революція», тобто бунти в зв'язку з неможливістю широких верств населення задовольняти навіть найпростіші свої фізіологічні потреби. Чим нижче конкретна потреба в піраміді потреб, тим важче боротися з її незадоволеністю. 
  
Диктатурі легко зачищати вищі духовні та моральні потреби, типу там потреба в демократичному самовираженні, у вираженні своєї громадянської позиції. Можна взяти на олівець і обробку всіх впливових журналістів, експертів, громадських діячів. Можна звести до мінімуму свободу слова і громадянські права. Але якщо тлін паразитизму влади падає на базові потреби населення, то репресивні органи перестають бути ефективними. 


Тому я цілком відповідальністю заявляю: чим на гірше зараз буде змінюватись соціально-економічне становище в країні, чим різкіше буде погіршуватися, тим краще для нашого майбутнього. Краще, нехай труба лопне від різкого перегину, ніж її повільно будуть деформувати до невпізнання. 

Ще раз повторюю свою базову тезу: коли не працюють авангардні технології громадянського протесту і опору, в арсеналі захисту життя населення залишаються тільки відсталі, аутсайдерні технології голодних бунтів і грабежів. 
  
Реакція влади на нові обставини може виявитися дуже своєрідною і несподіваною. Скоро ми зможемо побачити в кріслі прем'єр-міністра дуже колоритні постаті типу Миздобула... Трагікомедія ще тільки починається!
 ________________________________
Джерело: Дурдом

Хід конем

Автор — Бесцензурный

Президент України В. Ф. Янукович своїм Указом призначив коней Рогача та Лагуну, подарованих йому президентом Польщі, народними депутатами Верховної Ради України. 

  

Члени Партії регіонів довго радісно аплодували стоячи і скандували «Па-Хан!», Па-Хан!», захоплюючись мудрістю і справедливістю свого Лідера та Вождя. 

  

- Це бєзпрєдєл! - Обурювалася опозиція, але її ніхто не почув ... 

  

Комуністи провели мітинги по всій країні під гаслами «НАТО - Ні» і «Американська вояччина, руки геть від народної Лівійської джамаХЕрії» 

  

Заступник глави Адміністрації президента Г. Герман заявила: 

- Цей крок свідчить про мудрість Президента і демократичність нашої країни. Всьому світу продемонстрована любов Віктора Федоровича до тварин і турбота про те, щоб у парламенті були представлені всі верстви суспільства. 

  

Хитромудрий спікер Литвин був, як завжди, зважений у судженнях: 

- Це занадто радикальний крок - наш народ і світове співтовариство можуть не зрозуміти глибокодумну ініціативу Президента. Потрібно провести всебічні консультації, все зважити і правильно оцінити ... 

  

На засіданні погоджувальної ради було прийнято компромісне рішення: зробити нардепом тільки жеребця Рогача, а кобилу Лагуну поки відправити на допомогу Ганні Г. та Інні Б. виступати на ток-шоу ... 

  

Після введення Рогача до складу ВРУ, заступник голови фракції ПР М. Чечетов прокоментував цю подію: 

- Рогач не поступається інтелектуально середньостатистичному депутатові ВР, а фізично навіть перевершує багатьох. Швидко засвоївши мої команди, жеребець нічим не буде відрізнятися від інших депутатів ВР від ПР ...

____________________

Джерело: Дурдом

В ефірі брехня і наклепи

В'ячеслав Піховшек збудив хвилю обурення в українському інтернеті

Спочатку сталися цікаві зміни в українській Вікіпедії.

Ось як було до 21 січня 2011 року



А ось як було з 21 січня по 11 лютого 2011 року - запис протримався 21 день.


До того ж через Фейсбук поширюється дуже дотепна карикатура



Гадаю, все це - не що інше як витівки підкуплених на крадені гроші опозицією наймитів. Можливо, навіть наймитів прогнилого Заходу. 
________________________________
Джерело: Олег Шинкаренко

Письмове щастя

Задовби прогульника-«регіонала». Інструкція з використання

Опозиційні нардепи почали отримувати приватні запити про їх прогули та голосування чужими картками

У розпорядження «Тижня» потрапив запит до одного з народних депутатів з фракції БЮТ-Б. До нього можна відноситись як завгодно. Це може бути і лист щастя від «міського божевільного». А може – провокацією прихильників діючого режиму, який під час прийняття змін до Конституції 1 лютого руками й ногами вляпався в історію, що може мати кримінальні наслідки. Хоча вже за іншого режиму.

Отже такий собі Степан Васильович Вивюрка з Тернополя 19 січня зробив на принтері невідомо скільки копій свого запиту, від руки поставив свій підпис і вписав ПІБ народного депутата (чи депутатів, у «Тижня» поки що немає підтвердження, що такі запити отримали інші нардепи). Потім вклав папірця у звичайний конверт і відправив депутату.

Запитання Степана Васильовича цілком природні:

«Чи були факти, коли Ви голосували не тільки своєю персональною карткою народного депутата, а й чужою карткою…?»

«Вказати, на яких пленарних засіданнях Верховної Ради України Ви були відсутні зі вказанням причини (відрядження, хвороба тощо).»

«Надати повну інформацію стосовно Ваших відряджень (з якого по який період, на підставі чого).»

В принципі, саме такі питання має ставити виборець нардепу. І навіть наказовий дискурс («вказати…», «надати…» без знаку питання) цілком доречний. Бо це виборець наділяє депутата мандатом повноважень. Отже цілком природно, що він суворо запитує з народного обранця.

«Тижню» ця ініціатива сподобалась. Тому пропонуємо всім небайдужим долучитись до справи, початою паном Вивюркою. Ми публікуємо повністю весь текст його запиту, аби кожен міг роздрукувати і вписати прізвище депутата.

Корисна порада – запити слід надсилати рекомендованим листом з повідомленням, аби у нардепа не було можливості сказати, що він нічого не отримував. І тоді він буде змушений відповідати хоча б щось. Інакше на нього можна буде жалітись у прокуратуру через ігнорування звернення громадян. А з прокуратурою зайвий раз не любить спілкуватись ніхто, навіть впливовий нардеп.

Однак дуже хотілося б, щоб такі листи щастя отримали не тільки опозиціонери, а у першу чергу владні депутати. Відомо ж, що Рінат Ахметов за останні три роки був в парламенті лише один раз – на відкритті. І зовсім не факт, що Юру Єнакієвського там бачили хоч раз.

Бо історія з запитом до опозиціонера виглядає дуже дивно. Коли 2 лютого у Раді за зміни до Конституції голосували картки опозиціонерів, навіть ті картки, що були у Вашингтоні, керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов не знайшов нічого кращого, ніж поставити цим самим опозиціонерам питання: «А на якій підставі вас не було в Раді? А де відомості про ваше відрядження?»

Нібито це знімає питання Основного закону України, в чергове фальсифікованого «парнокопитним» голосуванням. Бо «регіонали» нині міняють Конституцію на її кумівський варіант саме через те, що за неї непрвильно голосували у 2004 році. Нагадаємо, тоді депутати під керівництвом Литвина голосували за конституційну реформу двома руками у прямому сенсі – один депутат піднімав дві руки і його руки рахувались за два голоси.

____________________________________
Джерело: Український тиждень

Росія – це ваш бізнес, а Україна – мій

Доповнення теми попереднього допису:


Українець і росіянин — брати навік?

Напівніхто

Загадка дня: Чому президент України видає себе за напівполяка?


Автор — Мирослав Левицький

Ще з більшовицьких часів, коли робив я перші кроки у журналістиці, у Варшаві запримітив дивну звичку деяких українських діячів — публічно хвалитися там домішкою польської «крові» у своєму «інтернаціональному» тілі. І ніхто не задумувався, що таке експонування своїх «домішок» збоку сприймається як вираз метальної неповноцінності, невпевненості у своєму українстві. Це один з наслідків перемелювання націй царизмом, а згодом й більшовизмом.

Поки своїми «домішками» хвалилися митці та поети, то це було і соромно, і, водночас смішно. А коли це увійшло у звичку деяким політикам, то це вже стало страшно, бо на сентиментах «домішок» дуже просто можна домогтися бажаних поступок. Активно на тому грають росіяни. Не цураються такої гри й поляки.

Не так давно про свої польські корені перед поляками, як виникає з повідомлень у польській пресі, заявляв Микола Азаров. Нині до цього «полку» приєднується й діючий президент України. Віктор Янукович заявив, що він напівполяк, хоч особливого компліменту полякам він тим не зробив, не викликав у них помітного сентименту.

У репортажі польського телебачення («Новини» «TVP1» про візит до Варшави президента України, який відбувався 3-4-го лютого, на фоні посмішок політиків та блиску фотоспалахів, було показано політичний та економічний занепад України за місяці правління В. Януковича. Були показані українські заробітчани у Польщі, які декларують, що на рідній землі їх чекає безробіття; були показані студенти з Україну, котрі заявляли, що їм соромно за те, що нині робиться в Україні.

Поки спробую осмислити, що змусило Януковича заявляти про польське походження, викладу все по порядку. 2-ого лютого вранці українці були шоковані новиною від В. Януковича. Виявляється, в інтерв’ю польським журналістам 1-го лютого він сказав: «Мій дідусь і прадідусь були литовськими (Для поляків на ментальному рівні чужий поділ на литовських, українських чи американських поляків. Для них усі вони є часткою єдиної нації — родаками. Це в Україні, під впливом ще не викорененої більшовицької закладки, поки що є дивний поділ на американських, польських чи російських українців — Мирослав Левицький) поляками та католиками. (…) Бабуся мені розповідала, що народилася в Варшаві. Коли померла мати бабусі, її батько (прадідусь Януковича) одружився з литовською полькою і вони переїхали до Вільна. Звідтам після революції переїхали до села Януки у Вітебській області».

Далі з розповіді В. Януковича виникає, що його батько, загубивши свої корені, вже народився на Донбасі, де одружився з росіянкою. І, як свідчать доступні в мережі Інтернет документи, Віктор у єнакіївській школі вже фігурував, як представник російської (тоді ще) меншини. Ментально таким він залишився і понині, бо сини його, президента держави Україна, в інтерв’ю називають себе «русскімі мужікамі».

У цьому епізоді є одна, м’яко кажучи, дивна деталь. Як батько В. Януковича міг забути корені, коли його дід, за його ж розповіддю, був і свідомим поляком, і непохитними римо-католиком? Корені в одному поколінні не губляться. Цей процес триває, як мінімум, два, а то й три покоління. Інша справа, що є категорія людей, яка з кон’юнктурних міркувань зрікається коренів з дня на день. Патологію цього явища прекрасно показав в «Повісті про загублену душу» український прозаїк, вже класик літератури Анатолій Дімаров.

У справі про корені Я. Януковича є ще одна цікава «перлина». З доступних в Інтернеті матеріалів, активно експлуатованих у ході виборчої кампанії виникає, що батько нинішнього президента України — Федір Володимирович — народився в 1923 році таки в білоруських Януках, а не на Донбасі, як розповідає тепер Віктор Володимирович. Окрім цього, ім’я Володимир — вкрай рідкісне на той час і для польської нації, і для римо-католицької культури. І тут виникає кардинальне і, поки що, риторичне запитання: Чи маємо справу з декількома вкрай рідкісними співпадіннями, чи зі свідомою дезінформацією польського суспільства? Якщо бабуся, колишня варшав’янка, дійсно розповідала Януковичу те, що він розповів польським журналістам, то навіщо було «городити город» про глибоке коріння у білоруському селі Януки? Навіщо було розповідати виборцям казки про білоруські корні, звинувачувати Польщу у підтримці, як називали регіонали, «помаранчевої зарази»? Боявся, що донецький виборець, який сліпо вірив нащадкові білоруського екс-селянина, вже не повірить польському екс-міщанинові, або й екс-шляхтичу (у Польщі 10 відсотків суспільства заявляє, що вони колишні шляхтичі? Побачить у тому підступ і нещирість?

Допустимо, що в інтерв’ю польськими журналістам Янукович сказав правду. Тоді вже виникає, перш за все морального плану, питання: чи був обманом виборців факт, коли один з претендентів на найвищу посаду у державі приховав частку своєї біографії? А якщо моральні авторитети нації ствердять, що був це був обман, то чи такого президента (а це вже політичне питання) треба вважати законно обраним, чи обманно обраним?

А якщо інформація про польські корені — це вигадка, то навіщо вона запускалася? Щоб у ході візиту у власних очах постати в одному ряду з нащадком польського шляхтича чи навіть й графа Коморовського? Як бачимо з польських оцінок візиту президента України до цієї країни — надія не збулася. Польська преса в особі Януковича нічого ні шляхетського, ні шляхетного не побачила. У них нині свої проблеми.

У ході президентської виборчої кампанії у Польщі 2010 року активно експлуатувалося тема графського походження нинішнього президента Польщі, його споріднення навіть з сім’єю короля Бельгії. Одні джерела цей рід прив’язують до Литви, а інші — до української частини Галичини (як понині кажуть у Польщі — Małopolski Wschodniej). Коли брати батьківську та материнську лінію роду, то така територіальна розбіжність цілком може існувати.

Польські праві радикали сміються з графства Броніслава Коморовського, та усі розмиви про це називають великою історичною містифікацією. У цій статті не ставлю за мету з’ясовувати де правда, а розповім про один епізод з ранньої юності. Дідусі мої, котрі сходилися «політикувати», казали, що прийде час, коли у світі царюватиме велика брехня.

Шукаючи відповіді навіщо запускалася інформація про польські корені нинішнього президента України хочу відзначити, що має він велику слабість до всяких титулів та «бляшок». Це засвідчує, хоча б те, що ще у час донецького губернаторства обзавівся він родовим гербом. Він, як повідомляє преса, чомусь, зареєстрований в російській геральдичній колегії. У ньому багато золота. Один з його елементів — кентавр, що тримає «рульове кермо», схоже на значок «Мерседеса». І все це скріплює підпис: «I superabo».

У справі, якій 1-го лютого В, Янукович дав новий хід, є ще одна деталь, яка змушує схилятися до версії, що можливо міфом була тривалий час експлуатована інформація про білоруське походження Януковича. Пошук в польських інтернетних телефонних книжках показав, що Польщі є цілий легіон людей на прізвище Янукович (Janukowicz). Де правда? Суспільство має право усе це знати.

У Польщі інформація про польське походження нинішнього президента України коментується на інтернетних форумах. І ставиться вимога: «раз він наполовину наш, то мав би посприяти, щоб нащадкам колишніх землевласників була повернута конфіскована у результаті більшовицького перевороту земля». Ця, «засвічена» в Інтернеті вимога дозволяє нам, українцям, твердити, що одкровення про напівпольське походження В. Януковича є однієї інтелектуальної ваги, що й запрошення ним великого світового бізнесу приїхати до Києва «дивитися жінок, які будуть роздягатися».

Інформація про нове президентське походження, що так несподівано виплинула, змушує українців ставити ще одне кардинальне запитання: Чи може людина, яка вважає себе напівполяком і напівросіянином з білоруською «закваскою», розуміти та відстоювати національні очікування українців?
______________________________________
Джерело: Майдан

У країні державна влада працює проти держави

Святослав Олійник: У Януковича встановилися з народом України садо-мазохістські стосунки

Торгівля свинячим жиром

"Перевірка на майданах".  Автор — Ірина Погорєлова.

Туди, де Макар телят пасе!

Сержант Швець з Одеси став «героєм» наради у міністерстві. 26.01.2011 16:21

Керівництво МВС України призначило службову перевірку за фактом неповаги до української мови, продемонстрованої працівником ДАІ в Одесі.

Як повідомили УНІАН у Департаменті зв’язків з громадськістю МВС України, під час робочої наради, яку проводив заступник міністра внутрішніх справ Віктор РАТУШНЯК, окремим питанням розглядався факт розповсюдження у ЗМІ відеоролика, де працівник Державтоінспекції Одеси відверто продемонстрував неповагу до української мови і до людей, які нею спілкуються.

Заступник міністра дав доручення начальнику Департаменту ДАІ МВС України Валерію ЛОЗОВОМУ упродовж доби провести службову перевірку і на ранок 27 січня доповісти керівництву МВС про заходи реагування.

Окрім цього, В.РАТУШНЯК наголосив на необхідності перевірити і діяльність керівництва відділу ДАІ, де працює вищевказаний інспектор, зокрема, чи проводяться там з підлеглими інструктажі перед тим, як вони заступають на службу.

«Хотів би наголосити, що кожен працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, він виконує державні функції, саме тому зобов’язаний знати і поважати українську мову», - підкреслив заступник міністра.

Як повідомляв УНІАН, 22 січня в Одесі інспектор ДАІ при виконанні своїх службових обов’язків відмовився спілкуватися державною мовою з водієм приватного автомобіля. Під час розмови старший сержант ШВЕЦЬ (номер посвідчення ОД0148) заявив: "Не понимаю телячью мову".



Янукович звільнив заступника Могильова. 26.01.2011 16:27

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ звільнив Віктора РАТУШНЯКА з посади заступника міністра внутрішніх справ України – начальника міліції громадської безпеки.

Відповідний указ (№ 123/2011) розміщений на сайті Президента України.
Причина звільнення не вказується.


Янукович перепризначив звільнених заступників міністрів на ті ж посади. 26.01.2011 17:29

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ своїми указами від 26 січня звільнив деяких заступників міністрів та призначив їх на ті ж посади в рамках адміністративної реформи.

Відповідні укази оприлюднені на офіційному сайті глави держави.

Зокрема, звільнено і призначено на посаду заступника міністра внутрішніх справ України Віктора РАТУШНЯКА та Сергія ЧЕРНИХ.

__________________________________
Джерело: YouTube, УНІАН

Гондураська правда

Чому віце-прем'єр К. вважає всіх за лохів? 

Автор — Сергій Лещенко


Жила-була вигадана країна Слов'янський Гондурас. І раптом їй поталанило - їй віддали право проведення континентального чемпіонату з регбі. Але для проведення чемпіонату треба було збудувати новий стадіон.

У Слов'янського Гондурасу був свій уряд. За проведення чемпіонату з регбі там відповідав віце-прем'єр К. Не довго думаючи, він віддав право будувати стадіон фірмі, якій довіряв.

Але ось знайшлися журналісти газети "Гондураська правда", які написали статтю про те, що фірма, яка будує стадіон для регбі, пов'язана з юристом віце-прем'єра К. Або, може бути, навіть з самим віце-прем'єром.

І журналісти у своїй статті надали офіційний документ — виписку з реєстру фірм Слов'янського Гондурасу від 22 листопада 2010 року, де чорним по білому написано — юрист віце-прем'єра К. входить до числа акціонерів фірми, пов'язаної з будівельниками головного стадіону в Слов'янському Гондурасі.

Тоді віце-прем'єр-міністр К. дуже обурився, а його юрист почав замітати сліди.

Юрист надіслав до редакції договір про те, що він продав всі акції в цій будівельній фірмі ще 2 січня 2010 року.

І тут в редакції почали вивчати документи і дивуватися, чому ж їх приймають за лохів.

На дублікаті було написано, що договір купівлі-продажу здійснено 2 січня 2010 року. А це субота, другий день новорічних свят, коли в цій країні рідко хто ходить тверезий. Хтось може собі уявити, щоб договір купівлі будівельної фірми оформляли в такій обстановці? Можливо, просто у нотаріуса була дірка в журналі, щоб можна було заднім числом провести цей договір?

Проте, збори акціонерів було нібито "проведено" 8 лютого, але у нотаріуса новий устав зареєстрували лише 22 квітня 2010 року.

Тобто минуло два з половиною місяці! Чому так довго? Може, тому що у нотаріуса не було "дірочки" в журналі на більш ранні дати, щоб провести заднім числом і цю реєстрацію.

А ще дивно було те, що журналістам надіслали не оригінал нібито укладеного 2 січня договору, а дублікат, виданий покупцю цих акцій. Тому що оригінал ... загублений.

Тільки якщо уважніше читати, то в договорі написано, що оригінал договору був складений у трьох примірниках. Невже всі три екземпляри загублені?

Записано, що був оригінал у продавця — але і він його не показує. Був оригінал у нотаріуса — але вона його не показала. І у покупця був оригінал, але він каже, що його втратив. І йому видали дублікат. Тільки чомусь видали 7 жовтня, а не раніше. Може, ще однієї "дірочки" у книзі у нотаріуса не було?

Журналісти сиділи в редакції і думали — а чому ж нам не намалювали оригінал договору купівлі-продажу, а тільки дублікат? І зрозуміли. Тому що бланки пронумеровані, а нотаріус не хоче у в'язницю, і тому вона не стала на жовтневих бланках друкувати договір, начебто укладений ще в січні. Вона надрукувала на жовтневому бланку дублікат.

Але не можна думати про людей завідомо погано. А раптом все-таки договір купівлі-продажу був укладений ще в січні. Але чому ж його тоді не зареєстрували в реєстрі підприємств Слов'янського Гондурасу?

Напевно, тому, що ніякого договору в січні ніхто не підписував. І все, що ми зараз спостерігаємо — це гарячкова спроба заднім числом оформити документи.

Ви запитаєте, а чому зареєстрували 30 листопада в реєстрі? Тому що ще 19 листопада журналіст "Гондураської правди" повідомив віце-прем'єру К., що пише статтю про фірму, в якій його юрист входить до числа засновників, і ця фірма дивним чином пов'язана з будівельниками головного стадіону в Слов'янському Гондурасі.

З 19 по 30 листопада юрист віце-прем'єра К. постарався і провів всі необхідні операції, щоб зникнути з числа засновників.

Не врахував він тільки одного — на руках у журналістів "Гондурасу правди" вже була виписка від 22 листопада.

Тому не треба всіх тримати за зовсім вже закінчених лохів.

____________________________________
Джерело: Блог Сергія Лещенка

Бог і цар Горох, або Роздвоєння особистості

"Не кричіть! Оце я тобі дав право так говорити. Щоб ти ходив по своїй землі, розмовляв своєю мовою. А якщо тебе прислала сюди якась партія і з записками цими, то, будь ласка, передай великий привіт тій партії і поверни ті гроші. Діти проклянуть тебе. Я за тебе ходжу по цій землі"
______________________________________________
Джерело: Інформаційне агентство "Українські Новини"

Чим харчуються свині?

Два повідомлення з мережі:


Перше) 

Про одного з внедрітєлєй податкового кодексу в Україні


1. Спілкуюся з бухгалтерами, що вивчають новий податковий кодекс. Бухгалтера підтверджують що донецька нація — це нація дегенератів.

2. Єврейський вчений, поставивши досвід на собі, довів хибність твердження того що свиня це найрозумніша тварина:

Деталі — у коментарях.

Друге)

Депутат А. Яценюк попросив міністра закордонних справ К. Грищенка посприяти наданню йому дозволу на створення електронної бібліотеки української літератури при Національному культурному центрі України в Москві.

Керівництво МЗС доручило посольству України в Росії опрацювати практичні механізми реалізації цього проекту.

Справа благородна і пахне піаром. Не впадаючи в детальні пояснення — у РФ є Інтернет, а Україні теж би здались «вогнища популяризації класичної та сучасної української літератури». Однак, в Росії є ситуація навколо Бібліотеки української літератури в Москві, а в Україні — Яценюк, який любить нагадати про себе.
______________________________________________________
Джерело: Кумыс Саксагыр, православный писатель, Литературный дыбр Короедова - 2 поста в один сеанс, ПАН БІБЛІОТЕКАР