Небо

 

 

 

______________________________________________
Джерело: funny picture from web

Державний муж

ГОСУДАР 

Автор — Отряд графоманов

Персидський килим був великим і пухнастим. У кутку килима, розгублений і жалюгідний, стояв депутат Чечоткін і щулився під суворим поглядом Государя.

- Чечоткін, ти що це за законо ... про ... ет ... тьху, і яка сволота пятискладові слова видумує? Впіймаю - вб'ю ... коротше, ти там вчора що за херню прийняв?

- Але Ваша Величносте, це просто нещасний випадок. Збіг. - Лепетав Чечоткін. - Депутат Болванов хотів приколотися, написав текстик: "Коли їде член партії государевої, всім Пацакам згортати на узбіччя, виходити з машини і робити" ку "три рази". Зрозуміло, голосувати за цю муру ніхто не збирався, але тут я підняв руку - ну просто голову почухати хотів! - А в них, блін, рефлекс на помах руки спрацював - взяли і натиснули на кнопки!

- Ти там махай чим хочеш, мені важливий результат! - Розкричався Государ. - Чотириста п'ятдесят ідіотів, і не можуть розібратися, коли на кнопки тиснути!

Переляканий Чечоткін впав на коліна, гучно грюкнувся лобом у підлогу:

- Винуватий, Государе! Але я спокутую! Неодмінно спокутую!

- Ну гаразд, буває. - Дещицю заспокоївшись, пробурчав Государ. - А то я ж читаю і думаю: дурниця якась - "Пацаки". Хоч би написав "холопи", а то Пацака якихось приплів, та вони ще й кукати повинні. Гаразд, на цей закон я покладу. У сенсі накладу. Ну ти зрозумів. Коротше, на перший раз прощаю. Але надалі думай, що і коли чухати!

Просвітлілий на лиці Чечоткін тричі уклонився в пояс і почухав до виходу.

 ==

- Ну, хто там ще? - Поцікавився Государ.

- Ганна Геббельс! - Оголосив дворецький.

- Введіть.

Ввели Ганну Геббельс. Вона кілька разів неохоче вдарила чолом об підлогу, сказала:

- Народ хвилюється. Кажуть - жити нема на що.

- То скажи - працювати треба як слід. Ось я попрацював - і у мене все є!

- Не можна так з народом. - Задумалась Ганна Геббельс. - Народ - він чуйний. Працювати не любить. А з голоду, чого доброго, ще й думати почне. Гаразд, сотворю що-небудь. Молода демократія, важкий період реформ, підступи недобитих бютівців ... Але одного міністра доведеться показово відшмагати.

- Ну, добре. - Пробурчав Государ. - Задіюй Шопріча, він міцний.

Ганна Геббельс мовчки вклонилася і вийшла.

==
 
"Середина дня вже. Може, пора вставати? - Подумав Государ і почухав державне пузо. - А з іншого боку, хіба в ліжку зле? Ось, ще лежу - а вже скільки ділов понаробляв! Гаразд, піду, скупнусь в Гдепре" .

У цей момент двері відчинилися знову.

- Государ, до вас Спадкоємець! - Оголосив дворецький і відлетів у бік, отримавши сильним плечем Спадкоємця.

- Привіт, Батяня! - Мовив Спадкоємець.

- Доброго ранку, сина. - Відповів Государ. - Що там у тебе?

- Справа є! На мільон. І навіть більше! - Сказав Спадкоємець і радісно заіржав. - Треба одного хорошого хлопця прилаштувати. Грошима дуже цікавиться. Економіст. А старий пердун Стирьмахо давно пора на пенсію. Давай з цього приводу місцечко начальника державної скарбниці звільнимо, і посадимо туди мого хлопця?

- Посадити-то можна ... - Задумливо сказав Государ. - А хлопець точно хороший?

- Не те слово! Ми з ним в Куршевелі відпочивали. Орел! На діскарє такі номери видавав! І слово "економіка" без запинки вимовляє.

- Красти буде?

- Буде. - Визнав Спадкоємець. - Але в міру. Та й що там красти, давно вже сперли все.

- Логічно. - Погодився Государ. - Указ приніс?

- Так, от. - Спадкоємець простягнув Государю сувій.

Той примірився і поставив розмашистий хрестик.

- Дякую, папасі! - Сказав задоволений Спадкоємець, забираючи папір. - Ну, ти так багато не лежи. Шкідливо це, а деньок видався гарний.

==
 
Одягнувшись за допомогою слуг, Государ начепив корону і вийшов на вулицю. День був і справді хороший. У безхмарному небі яскраво світило сонце, неподалік дзюрчав витончений фонтан, а на алеї, яка веде від палацу до елінги, ніжно шелестів листям вітерець. По інший бік будівлі знаходилося поле для гольфу та зоопарк, але туди зараз не тягнуло. Загалом, Межипілля являло собою один великий земний рай, ретельно захищений від зазіхань простих смертних. Найважче було ставити паркан по фарватеру Гдепра, але будівельники молодці, не підвели.

До Государя обережно наблизився лакей, доповів:

- Ваша Величносте, нова журналістка в гаремі. Та, яка на "Двічі два" новини веде.

- Добре, заціню пізніше, - потренував державну мову Государ.

Зітхнувши, подумав: "Ех, і всьо б здорово, тільки країна мені якась дурна дісталася. Мова складна. Ось Володьці пощастило. У нього там мова проста, зрозуміла, та й держава побільша"

Але в цілому, незважаючи на окремі недоліки, Государ відчував, що життя остаточно і безповоротно вдалося.


_________________________________________
Джерело: Дурдом

Чому брехати корисно

Жив був один Вовк. Він щодня ходив гуляти на узлісся. Одного раз, коли він там гуляв, то раптом почав кричати "Хлопчик! Хлопчик! Дивіться, там хлопчик!" На крики прибігли інші вовки, але ніякого хлопчика не було. Вовки повернулися назад у ліс. Наступного дня Вовк знову прийшов на узлісся і знову почав кричати "Дивіться, там хлопчик!". І знову прибігли інші вовки, і знову ніякого хлопчика не виявилося.

А ще через день Вовк побачив на узліссі хлопчика. Він став голосно кликати: "Дивіться, тут хлопчик! Хлопчик!". Та інші вовки не повірили йому, вони вирішили, що він знову їх обманює. І вони не прийшли на допомогу. Тому Вовк з'їв хлопчика сам, а всі інші вовки залишилися з носом.

Мораль цієї байки така: обманювати інших не тільки шкідливо, але й корисно.
==============================================
А ось  інша казочка. Тільки її мораль нам не відома...

___________________________________________________

Джерело: Тартарарыба в горном одиночестве, chomusyk

Іванки / Ivanki (1 day in Carpathians)

Карпатські вівчарі підкорили відомих голлівудських режисерів

Фільм «Іванки» про один день з життя карпатських вівчарів підкорив серця відомих голлівудських режисерів Рідлі Скотта і Кевіна МакДональда. Короткометражка київських кінематографістів увійшла до трійки кращих на Youtubе.

У той час, як власне кіновиробництво в Україні заледве зводить кінці з кінцями, вітчизняні митці перемагають у престижних закордонних конкурсах. Так, відео про карпатських вівчарів киянина Бориса Гришкевича стало лауреатом змагання «Життя за один день», організованого всесвітньовідомим веб-сайтом Youtube. Помірятися творчими силами з кількома десятками тисячів авторів з усього світу українець вирішив випадково: в одну з літніх днин натрапив на оголошення про конкурс Youtube. Відтоді плекав ідею зняти документальне відео, що зможе зачепити за живе знаних режисерів, які входили до складу журі конкурсу.

Фільм «з іншого світу»

«Я зняв тисячі проектів у себе в голові і не довів до кінця жодного серйозного. Цей же конкурс дав мені можливість втілити в життя багато задумів: завжди хотілося зняти фільм про щось незнайоме, про людей із цілком іншого світу», - згадує Гришкевич. У людей з «іншого світу» є земні імена, як-от Михайло, Василь Янчик, Іван та Василь Гурза. Вони – вівчарі з-під містечка Славське, у Львівській області. Їхні ранки сповнені шуму дібров, шурхотіння трави та мекання овець. Вечори цих трударів переливаються мелодіями народних пісень. 

Епізод з фільму

Як і властиво карпатським просторам, що є прихистком мольфарам і мавкам, не обійшлося без містики. Денис Мельник, оператор стрічки, згадує, що процесом зйомок нібито хтось керував «згори»: «У той день, коли Борис сказав мені: «Приїзди, будемо знімати фільм», у Славську, де ми проживали, був показ «Тіней забутих предків». Для нас влаштували персональний показ, і ми вкотре передивилися стрічку. У головного персонажа Іванка був період в житті, коли він займався тим, чим і наші герої. І ми чітко усвідомили, що це – знак, тому й фільм назвали «Іванки». Другий знак був, коли відзнятий матеріал монтувався в офісі навпроти київської квартири Параджанова».

Один день у межах планети

Кіноексперимент веб-сайту Youtube «Життя за один день» тривав з 24 липня до 6 січня за участі іменитих режисерів: англійця Рідлі Скотта та шотландця Кевіна Макдональда. Перший знаний українському глядачеві за оскароносною стрічкою «Гладіатор», другий – завдяки фільму «Одного разу у вересні» чи «Останній король Шотландії». Саме ці митці опрацювали відзнятий матеріал у 80 000 відео, «зліпивши» з нього повнометражне кіно – такий собі барометр подій у різних куточках світу протягом одного календарного дня – 24 липня 2010 року.

Оскільки проект некомерційний, головний приз лауреатам – запрошення на фестиваль незалежного кіно «Санденс» у США, на якому 27 січня презентували готову стрічку київських кінематографістів і запустили її у «вільне плавання» найпопулярнішим відео-ресурсом Youtube. Та найважливіше для переможця і його команди – це насолода споглядання титрів, де поруч із власним ім`ям згадуються метри сучасної світової режисури. 

Автор: Євгенія Вятчанінова

Редактор: Христина Ніколайчук

=========================================

_____________________________________________________

Джерело: Deutsche Welle, YouTube

Вінницькі селюки та інша братва

Vinnycia by bozhyvu


Pro Vinnyciu by bozhyvu


Vinnycia-Haisyn by bozhyvu


Vinnycia v serci moim by bozhyvu


Vinnycia v serci moim / Pickardiyska Terciia by bozhyvu __________________________________________________
Джерело: ФОРУМ БЕЗ ОКОВ

Ibrahim M Al Sayed. Макрофотографії

__________________________________
Джерело: BigPicture