Конкурент

Марш держслужбовців

                                 Сл. А. Толстоухова  
                                 Муз. О. Злотника

У кожного свій вибір і ми його зробили
Служити батьківщині, добробуту людей,
Щоб у світі шанували, нащадки щоб любили,
Славетну Україну, що в майбуття іде
Славетну Україну, що в майбуття іде.

   Приспів:

Ми Державіни службовці країни,
Серце, розум, надійне плече,
Ми обличчя твоє, Україна,
І для нас це найвища є честь
Ми обличчя твоє, Україна,
І для нас це найвища є честь

Так с давне повелося, бо пращури так вчили,
Кордони захищати, державу берегти,
У пам’яті народної загояться всі рани,
Бо ми уже на марші  і я, і він, і ті.
Бо ми уже на марші  і я, і він, і ті.

      Приспів.

Все змініться на краще і рідна Україна,
Розквітне калинове наш  український рід,
Державна справа наша як пісня в далеч мине,
Нехай іі почує весь український світ,
Нехай іі почує весь український світ.

      Приспів.

======================================

Lobo _ 25.10.2010  21:41, "Українська правда"

А ось ще один варіант гімну:

У кожного свій вибір і ми його зробили
Служити бабківщині, та грабувать людей
Щоб злодії позаздрили,а люди б не побили.
Тим часом Україна, в руїну швидко йде.
Тим часом Україна, в руїну швидко йде.

Ми Державіни службовці країни
Довгі руки й кишені в нас є
За твого гаманця, Україно,
Кожен з нас сладко їсть, міцно п'є.
За твого гаманця, Україно,
Кожен з нас сладко їсть, міцно п'є.

Так здавна повелося, нас як щурів навчили
Комори вичищати, до себе все тягти.
У пам'яті народній лиш згадка про добробут,
Бо ми уже на марші і я, і він, і ті.
Бо ми уже на марші і я, і він, і ті.

Все змініться на краще і рідна Україна,
Візьме колись за сраку злодійкуватий рід.
Несамовитий вереск тоді кругом полине
Так, що його почує весь український світ.
Так, що його почує весь український світ.

 _____________________________________________________
Джерело: Персональный сайт Анатолия Толстоухова, Микол Янавічъ Дапашліви, Олег Шинкаренко, "Українська правда"

Амінь!

Календар покликаних

Цей запис має відновити гармонію у Всесвіті. Дисгармонію, як ви зрозуміли, викликав попередній запис "Створення світу у вільний час"

Духовні особи — священики і монахи — стали героями ілюстрованого календаря на 2011 рік, виданого порталом Opoka, офіційним порталом польського костьола.

Крім фотографій у календарі є також короткі розповіді про кожного, кого видавці назвали "духовні з пристрастю". Власне, пристрасть кожного героя зрозуміла із самих знімків:

______________________________
Джерело: OPOKA

Створення світу у вільний час

Поза сумнівом, перед лицем вічності найсерйознішою проблемою має бути розважливе використання вільного часу. Також маємо зрозуміти причини створення світу, власне, всесвіту. Ставши перед лицем вічності, сказав Господь: Це не так, щось треба робити.

Якраз у ту мить страшно гримнуло, бо несподівана думка Господа спричинила появу матерії.

Раніше Господь не думав і ніщо не порушувало того, що перед тим було, доки не з’явилося те, що було потім.

З того, що відомо, попередня формула вічності не мала нічого спільного з часом. Деколи хотів Господь подумати, але думання потребувало існування часу, то як же це сталося, що Господь подумав? Це і є Таємниця, і треба зрозуміти, що нам її не дано розкрити. Нові параметри вічності почалися разом з Великим Вибухом, що був одночасно і Новою Великою Парадигмою. Тільки тепер проблема використання вільного часу проявилась у всій своїй цілісності, бо вже з’явився час і треба було щось з ним робити. Бог опинився перед ленінським питанням: Що робити?

Спочатку все відбувалося автоматично. Придивлявся Господь до всієї цієї вируючої котловини і думав: чорти знають, що з цього вийде.

Придивлявся і придивлявся, та через кілька мільярдів років почало його те все добряче нудити. Ніби й багато робилося, але якось так безстатево. Мав враження, що одна чорна дірка не відрізняється від іншої. Надоїло.

Посередині дев’ятого мільярда років існування всесвіту вирішив Господь створити собі ангелочка, лише одного, як контрольний екземпляр, щоб побачити, чи теж буде нудитись.

Перші дослідження були складні, бо ангелочок був не дуже кмітливий і дивитися то дивився, але зрозумілої реакції не проявляв. Водив очима за суперновими зірками, та складно сказати, що він там собі відчував.

— Годі дуріти, — подумав Господь, — треба їх наробити більше.

Перше стадо ангелочків вийшло так собі. Крутилися біля Господа, не проявляючи значного інтересу до всесвіту. Бавилися собі і, як зауважив Господь, мали дивну схильність весь час вилазити один на одного. Та були потішні і на них приємніше дивитися, ніж на чорну дірку.

— А якби дозволити їм самостійно розмножуватись? — подумав Господь.

Розмноження ангелочків шляхом поділу не здалося йому розсудливим, тож почав комбінувати з сексом. Подумав, що ангелочки могли би трахатись, а потім мати малих ангелочків. Поглянув, як ангелочки вилазять один на одного, і вирішив, що це добра думка.

Обладнані сексуальним потягом, ангелочки здуріли від щастя. Цілком втратили інтерес до супернових зірок та чорних дірок, взаємно притягувалися з силою, якої Господь спочатку не сподівався. Ба більше, Господь зауважив, що і його інтереси змінилися, бо більше часу спостерігає за ангелочками, ніж за за суперновими.

Обов’язковою умовою експерименту запровадив Господь заборону трахання у першу п’ятницю місяця. Ангелочки були слухняні та збентежені, але й Господеві чогось бракувало у перші п’ятниці місяця. З іншого боку це було певним урізноманітненням, свого роду постом, після якого зростає апетит.

Господь звернув увагу, що ангелочки мали тенденцію до створення пар, але один ангелочок трахав усі ангелічки підряд. Дещо знервувався Господь, бо непорядок чинив той ангелочок, і вирішив викинути його. Спочатку подумав кинути хтивого ангелочка, зрозуміло, у чорну дірку. Та не було це доброю думкою, бо щоб не кидав Господь у чорну дірку, воно там зникало без сліду і не вдавалося навіть побачити, що там з ним сталося.

Вирішив тоді Господь створити пекло, щоб мати можливість спостерігати, як же ж ангелочок буде поволі смажитись.

— Але як це так, для одного довбаного ангелочка ціле пекло створювати?.. — подумав Господь і, роздивившись, побачив, що приріст ангелочків був майже загрозливий, та й вирішив позбутися частини популяції.

Насамперед треба було запланувати пекло, тому Господь запланував пекло так, щоб там ангелочки смажились, та не засмажились, щоб страждали, та не скінчили своїх страждань смертю, щоби таки щось цікавого безперервно діялося.

У приготовлене пекло штурхнув першого ангелочка, яким був незадоволений, а потім, потроху призвичаївшись, кидав будь-кого, як йому ангелочок чи ангелічка під гарячу руку потрапляли.

Виникло з того всього нове явище, бо декотрі, не кинуті в пекло ангелочки, були ображені. Взагалі-то ангелочки були енергоощадні, бо підживлялися любов’ю до Господа, а від часу впровадження новації з сексом черпали сили також із взаємного кохання. Видалення у пекло ангелочка часто викликало у його невидаленого партнера якийсь розлад, що стало інтригуючою новиною.

Створюючи ангелочків для вічного буття, не передбачав Господь жодних розладів, а тут на гімно вийшло. Дивна поведінка деяких ангелочків у небі привела Господа до питання про те, чим, власне, підживляються вилучені ангелочки. І виявилося, що живляться вже не любов’ю, а неприязню.

— Ха! — сказав Господь, сам не знаючи, що про це думати. І вирішив він створити смерть, бо пристрасне розмноження ангелочків починало творити космічну проблему.

Модель життя, основана на сексі та тимчасовості, є доброю, але вимагає доопрацювання. Погодився з собою Господь, що вічне життя не має значного сенсу, однак і тимчасовість вимагає нових засад одержування та видавання енергії. Постановив Господь середню тривалість життя ангелочків у мільйон років, а потім — утилізація.

Поволі експеримент з ангелочками почав обростати м’ясом і підштовхнуло це Господа до створення Сексуальної Планети з делегуванням частини владних повноважень папі. Ідея спокуслива, та й давала можливість убити трохи часу з вічної нескінченності.

— Хай буде світло! — сказав Господь, бо до тієї миті майстрував у темноті.

______________________________________________________
Джерело: Racjonalista

Автор тексту: Andrzej Koraszewski, журналіст, колишній віце-шеф польської редакції Бі-Бі-Сі, співробітник паризького видання "Kulturа", заступник головного редактора "Racjonalistа".

Міжнародний день capslock

Сьогодні свято, а ви не знали?

_______________________________
Джерело:  http://capslockday.com/

Наступний блог»

Панель навігації (Navbar) у Blogger (blogspot.com)може бути навіть корисною. Ось я випадково клацнув на кнопку "Наступний блог»" і побачив багато цікавого:

Так сподобалось, що миша сама зупинилась на цій кнопці і клацнула ще раз:

А ви кажете:

Зайти в меню "Дизайн"->"Змінити HTML", знайти теґ body ("< body >") і перед ним додати наступний HTML:


< script type='text/javascript' >
< ![CDATA [
< !--
/ **/
-- >
]] >
< /script >



(якщо вирішили копіювати, то заберіть усі пробіли).

Інші радять приховати панель навігації з тим, щоб вона з’являлась, коли підводити мишу до верхньої межі сторінки Blogger, додавши такий HTML:

#navbar {
height: 0px;
visibility: hidden;
display: none;
}

Кожен вирішує, чого йому ще бракує. Головне, щоб від вашого рішення ви мали не головний біль, а задоволення.

__________________________________________________
Джерело: EATTERBURY, SIMPLE OBSERVATIONS, БелиберDA

Вирок конституційним підсудним

Дмитро Потєхін на УП дає оцінку дій конституційних підсудних:

без конституції

тут окремі думки суддів віктора шишкіна та петра стецюка.

далі – спроба короткого перекладу з юридичної на українську.
отже, група людей, яку ми чомусь називаємо конституційним судом:

- не сформулювала чіткої правової позиції стосовно правових наслідків визнання закону N2222 неконституційним;

- не проаналізувала зміни стосовно скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а також ліквідації незалежності чи порушення територіальної цілісності україни;

- не визначила верховну раду як законодавчий орган, до компетенції якого безпосередньо належить внесення змін до конституції;

- не визначила порядок і строки виконання рішення;

- не вказала в резолютивній частині рішення на поновлення дії конституції 1996 року.

що ж вона зробила, спитаєте ви.

переглянула існуючий устрій влади в державі й перебрала на себе повноваження установчої влади.

тобто узурпувала владу.

на разі все.

ps. для протоколу – обставиною, яка пом'якшуватиме діагноз організованому угрупованню конституційних суддів, прошу вважати таке: зміна рішення щодо того самого питання повністю відповідає рекомендаціям дрес-коду не вдягати один прикид двічі поспіль.

pps. а обставиною, яка пом'якшуватиме валерію хорошковському, – існування в країні громадських організацій та журналістів, які очевидно становлять загрозу національній безпеці значно загрозливішу й набагато небезпечнішу, ніж група узурпаторів в мантіях.

ppps. як допомогти миколі яновичу, убийте – не знаю. бо побажання віктора федоровича кабміну, оформлене у вигляді указу, "привести свої рішення у відповідність із конституцією та іншими актами законодавства україни, що не суперечать конституції" викликає питання: приводити з чим?... не суперечать чому?...

тепер все.


__________________________________
Джерело: Блог Дмитра Потєхіна

Всесвітній перепис лінуксоїдів

На сайті DudaLibre.com  відбувається всесвітній перепис лінуксоїдів. Метою акції є намагання довести різноманітним дослідницьким організаціям, що користувачів операційної системи Лінукс є більше, ніж 1 % від усіх користувачів персональних комп’ютерів у світі. 

Для участі у перепису достатньо заповнити просту форму, де вказати електронну адресу, країну перебування, вибрати Лінукс, якому віддаєте перевагу.

Наразі Україна посідає 4 місце — 5911 користувачів з 87485, які підтвердили свій статус лінуксоїда.

Ґоблін і тролі

Роздуми відомого ст. о/у Ґобліна, творчої особистості.

Троль - міфологічна істота, поширена у фентезійних світах, а також іграх і кінематографії. В інтернетах тролем називають особу, яка своїми діями (явно провокуючими) підштовхує інших до конфлікту. Форуми, коментарі в новинах (особливо анонімні без реестрації - найвища троленямка, між іншим), вконтакте - це осередки, які притягують тролів в пошуках хліба насущного. Троль може зруйнувати будь-який затишний куточок в інтернеті, починає діяти в залежності від атмосфери та загальної тематики і менталітету присутніх. Якщо сайт про тварин - будьте певні, троль почне згадувати історії про дівчат, розірваних на шматки зграєю дворових псів. На форумі автомобілістів він розведе срач на тему переваг машин з правостороннім кермом, або почне тему "остання модель форда - гівно" (звісно, в темі шанувальників данного сабжу). Основна перевага тролів - їх цілеспрямованість. Вони ніколи не тролять на "широке коло тем" - тільки точкові удари по точних цілях. (http://ukrmemoria.com/)

Тро́лінґ (від англ. trolling) — розміщення в Інтернетах провокаційних повідомлень з метою викликати флейм. (http://dramatica.org.ua/)

____________________________

Хто такий троль? Це людина, що навмисне специфічними питаннями провокує опонента, «розводячи» його на дурну дискусію, мета якої — відверте глузування. Є приповідка, що чим більше ти «годуєш» троля, тим більшим він стає. Троллінґ, тобто «годування» троля - явище специфічне.

Далеко не кожен дурень, що задає дурні питання, є тролем. Якісний троллінґ - це коли купка «розумних» вибирає собі в жертву дурня і починає ставити йому всякі ідіотські питання, тобто тролити (читай - труїти) його. А він, бідолаха, намагається щось пояснити, огризається, чим безмірно веселить учасників цькування. Зрозуміло, що займаються цим в основному ідіоти.

Інтернет у нинішньому вигляді - це насамперед засіб спілкування. Причому, на даний момент спілкування за допомогою набору і читання текстів. Спілкування на сайтах певної тематики збирає однодумців. Ранні ресурси Інету створювалися з певною метою: ось тут ми любимо групу Jethro Tull, а тут - групу Pink Floyd; тут ми їздимо на мотоциклах «Ява», а тут на автомобілі BMW. Як у кожному колективі, в цих групах буває як згода, так і незгода, бувають суперечки, конфлікти. Зустрічаються там і тролі.

Реально це виглядає приблизно так: стоїть групка явно знайомих людей і про щось там своє розмовляє. І раптом до них підходить якийсь громадянин, він же троль, і заявляє: я дивлюся, тут одні ідіоти зібралися! Що ви тут стоїте, що ви тут патякаєте?! Далі переходить на особистості - чуєш, а ти з бородавкою на носі взагалі мовчи! І якщо справа відбувається в реалі, громадянин дуже швидко йде з набитою пикою. 

А в Інтернеті спілкування дистанційне, та ще й анонімне. Б’ючи по клавішах грубіянити не заборониш, пику нікому не наб'єш, і через це починають виникати образи та інші складності. Щоб уникнути подібного на форумах призначається модератор, який стоїть з віртуальною «палицею» і стежить за порядком, застосовуючи різні заходи дисциплінарного впливу. За хамство може обмежити кількість повідомлень, може відключити назовсім, а може замість дописів чергового інтелектуала робити свої дописи, але за його ім'ям. Бо без дисципліни - нікуди. І навіть найгірша дисципліна краще, ніж її відсутність.

Я пройшов усі стадії даного процесу. Поки на сайт народу ходило тисяч до п'ятдесяти на добу, справлявся самостійно. Але для подібного спілкування крім розуму, здатності до дискусій, ерудиції та вміння швидко друкувати треба володіти маніакальною одержимістю процесом, фактично - на рівні психопата. Коли ти концентруєшся до такої міри, що тобі ніхто не може протистояти. Абсолютно ніхто. Забіг до тебе психічно хворий, а там ти - ще більш активний. Коли було цікаво і був час, просиджував за монітором годин по шістнадцять. За цей час не зустрів жодної людини, яка виявилася б здатна мене «переспорити». Справжні буйні трапляються вкрай рідко. Хоча, звичайно, суперечками це спілкування можна називати тільки з дуже великою натяжкою. Потім часу забракло і до регулювання спілкування підтягнулися толкові модератори, за що їм спасибі. 

У моєму розумінні все Інтернет-спілкування зводиться до обміну думками. Тобто, там де в нас стале коло спілкування, я повідомляю, що ось це от я особисто схвалюю, мені це подобається, а ось це - ні. Ну а оточуючі можуть висловити або свою згоду зі мною, або незгоду. Після чого ті, кому це не подобається, просто перестають зі мною це обговорювати, тому що знають мою точку зору і чудово обізнані у сфері моїх інтересів. Ті, хто не в курсі, можуть почати сперечатися. Але якщо раніше мені саме це було доволі цікаво та весело, то я тепер до цього збайдужів. Не бачу сенсу в дискусіях, доказах та ін.

Якщо ти кандидат у майстри спорту з боксу, а тебе вуличні хлопчики бити хочуть, ця ситуація нічого крім сміху не викликає. Він ще не смикнувся, а ти вже розумієш, що він зробити хоче, і куди його треба стукнути, щоб він не смикався. І навіть якщо хлопчик вважає себе експертом з троллінґу, нічого у нього не виходить. Звичайно, подібні розваги з дітьми - вони неспортивні, бо мені років багато, а їм мало. Ні навичок, ні розуміння у них ще нема. В цілому воно, звичайно, весело, але тепер на подібне «спілкування» з дурнями просто шкода часу. З моєї точки зору нормальна людина не полізе на чиїсь сторінки комусь щось доводити, сперечатися, ображати когось. Якщо мені щось не подобається, я можу, звичайно, висловити невдоволення, можу пояснити, як з моєї точки зору, було б добре це зробити, у крайньому випадку, можу зробити сам. 

Дитячі «наїзди» украй одноманітні. У першу чергу це вигуки в нашому улюбленому національному стилі «Та хто ти такий?!». Далі образи з приводу зовнішності, типу «Що ти, лисий, узагалі можеш знати?!». Потім - образи рідних і близьких. Природно, все це виключно завдяки анонімності, коли малолітній дурник пише гидоти тайкома. Розв’язання рівно два. Або не відвідуй місця скупчення ідіотів, або керуй процесом. І все. Стосовно себе можу сказати наступне: на чужих ресурсах я тільки читаю, а спілкуюся - виключно на своєму.

Правда, іноді ці ідіоти переміщуються в реальність. Колись давно неодноразово робили спроби «зловити і покарати». Це неважко, я не ховаюся. Це завжди цікаво. Як правило, приходили сопливі діти з жорстким наміром відірвати мені ноги. Після короткої виховної бесіди наміри найчастіше змінюються. А результат виходить зовсім не такий, як мріялося.

Загалом і в цілому на сайті з подібними возився майже чотирнадцять років. В результаті прийшов до висновку, що всі місця для цікавого спілкування повинні бути закритими, невидимими зовні. Як в англійському клубі, куди люди потрапляють тільки за особистими рекомендаціями інших членів клубу. Назовні виносити нічого не можна категорично. Тільки тоді складається цікаве спілкування, тільки тоді хочеться зайти туди знову. 

А якщо є доступна всім користувачам можливість коментувати, то там, на мій погляд, категорично необхідна перемодерація. В іншому випадку ресурс миттєво перетвориться на смітник. Якими, власне, більшість ресурсів стараннями дебілів і є. Для незвичної людини потрапляння на подібні ресурси - натуральний шок. Бо анонімність і вседозволеність провокує дебілів на гидоти космічного розмаху. Ось у мене на сайті, наприклад, всі учасники зареєстровані, більшість знає один одного особисто, а це запорука здорового спілкування.Якщо я ОСОБИСТО з тобою знайомий, то наше спілкування радикальним чином відрізняється від анонімного. Ти починаєш підбирати слова, стежити за мовою.

Тобто якщо є присутнім особистісна ідентифікація учасників бесіди, то кількість помиїв скорочується радикально, а часто зникає зовсім. Спілкуватися з любителями поливати один одного цебрами гівна я просто не хочу. Набагато цікавіше спілкуватися з тими, хто розбирається в якомусь предметі краще за мене, може навчити чомусь корисному або підказати що-небудь потрібне. З моєї точки зору саме цим і корисний Інтернет.

Я, наприклад, коли щільно займався іграми і спілкувався з величезною аудиторією, серйозно втратив віру у власну кмітливість, знання та ерудицію.Тому що колективний розум - це страшна річ! Коли якісь твої тексти правляться величезною кількістю знаючих і компетентних людей, остаточний продукт виходить набагато крутіший, ніж твої індивідуальні спроби. 
Треба просто вміти користуватися.

______________________________________________________________

Джерело: Тупи4ок Гоблина

Україна інкоґніта... Чи коґніта?

 Політтехнології, як розуміємо їх Ми

Ірина Черпінська

Я хотіла підійти до Політика і сказати, що люди на майдані в центрі села - не просто натовп. Кожен - особистість, Хазяїн свого життя. Можливо, навіть не усвідомлюючи цього і точно не базікаючи з цього приводу, вони відчувають відповідальність за свою сім'ю, своє село, школу в цьому селі, за свою країну

Рік 2009. Київська область. Село. День Села. Я не хочу називати конкретне Село під Києвом, як і конкретного політика. Це немає жодного значення. Подібне могло бути будь-де і будь з ким.
Я стою серед людей на святі їхнього Села. І хоча я дуже люблю це Село, все ж таки я - гість випадковий, і дивлюсь на все відсторонено.
На сцену виходить Політик. Він старанно розказує про своє босоноге дитинство, про те, що він теж родом із села. Намагається на доступному, як йому здається, рівні донести до людей свою з ними спорідненість.
Колись мені доводилось слухати цього ж Політика в іншій, академічній, аудиторії. Це був справжній оратор, риториці якого позаздрив би не один лектор. Добре поставлена вимова, професійне володіння аудиторією, я отримала задоволення від його виступу. Тоді.
Що ж трапилось зараз? Чому він вважає, що для людей, які його слухають на святі свого Села, потрібно говорити на такому примітивному рівні. Чи сам він визначив цей рівень? Чи хто для нього визначив? Мені прикро.
Поруч зі мною розмовляють двоє. Середнього віку спокійні та впевнені в собі і в своїх силах. На вигляд типові сільські дядьки.
- Диви, як старається! - каже один з них про Політика і киває вбік сцени.
- Так ми ж його "електорат" - відповідає другий. - То йому його політтехнологи, чи як їх- "іміджмейкери", сказали, що нам треба втлумачувати ніби він такий самий, як ми. Це такий хід у них є, я в інтернеті читав.
- Якщо він такий самий, нащо нам його слухати, нам і так не погано.
- Щоб ближче, тіпа, до народу.
- Та краще б сказав толком, що робити з тими законами, які вони понаприймали. Податки, куди, нащо і що вони з ними роблять? А з якого він села, як мені, так однаково.
- Думає, що ми не зрозуміємо. Ну, тримає нас за дурнів, тіпа, сільський натовп.
- Отож. А наше начальство як пнеться! Подарунки йому дарять. А він і радий. Це ж у нас наче свято, хай би краще сам чогось привіз для школи чи дитсадка.
- Слухай, скинемось і купимо все, що треба і для школи, і для дитсадка. І без нього якось обійдемось, дешевше буде. Подивились як на виставу і досить. Хай їде далі голову іншим морочити.
- А що тобі ці політтехноголії здалися, читаєш нащо? Воно тобі треба?
- Щоб знати, як вони нас дурять.
На сцені стояв політик, внизу на майдані - люди. Політик і народ - вони стоять навпроти і дивляться одне на одного зверхньо.
Оратор пишається своєю освітою, своїм соціальним положенням, своїми знаннями, а Люди, що стоять поруч зі мною, просто вміють вижити, заробити і впевнено почувати себе в країні, закони в якій аж ніяк цьому не сприяють. А це зовсім не просто.
Я хотіла підійти до Політика і сказати, що люди на майдані в центрі села - не просто натовп. Кожен - особистість, Хазяїн свого життя.
Можливо, навіть не усвідомлюючи цього і точно не базікаючи з цього приводу, вони відчувають відповідальність за свою сім'ю, своє село, школу в цьому селі, за свою країну.
Соцопитування - це важливо і необхідно, але треба відчути своєю душею людей, їхнє життя, їхні прагнення.
Я також не чекала знайти в селі під Києвом такої обізнаності в політтехнологіях, а отже снобізм і в мені вже пустив свої корені. Звідки він?
Він зараз усюди, як інфекція, що непомітно вразила країну...

 _________________________________________________________

"Будем уничтожать!" Чиновник всего лишь озвучил правду.

Знакомьтесь:Пересунько Віталій Сергійович

перший заступник голови районної державної адміністрації

Пересунько В.С. народився 26 вересня 1975 року в смт. Олександрівка Кіровоградської області. Освіта вища, у 1997 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство та одержав кваліфікацію юриста. Працював на посадах: юрисконсульта Українського благодійного фонду "Єлисавет", м. Кіровоград (з 01.06.2000 р. по 30.06.2000 р.), помічником-консультантом народного депутата ( 03.07.2000 р. по 14.05.2002 р.), керівником юридичного відділу ТОВ "Гольфстрім", (з 01.02.2003 р. по 30.03.2003 р.), а з квітня 2003 року по липень 2010 року - заступником Голови правління Законотворчого центру "Європейський вибір", м. Київ.

Одружений, виховує доньку.

Вот текст выступления Пересунька на сходке жителей села Сугоклеевка. Это выступление было записано на видео и приложено к обращению собрания сельхозпроизводителей Бобринецкого района к Януковичу, Литвину и Азарову. (выступление было на русском языке, сохранен стиль выступающего)

— Наша задача, чтобы в радах были предста­вители действительно громадськости, то есть люди, которые будут переживать и отвечать за тот участок, от которого они пришли, реально отве­чать. К ответственности мы призывать умеем, причем по полной программе. То есть выборы нас интересуют только с этой позиции. Даже если зачешутся отдельные элементы от других политичес­ких сил, мы знаем, что с ними делать. Голосо­вать и делать они будут именно то, что необходи­мо будет для района. Своеволия, которое там происходило, его не будет, это однозначно, мы приложим к этому все усилия, законные и неза­конные методы в том числе.

— Я сюда приехал с очень серьезной про­граммой. Все, что вы помните, и вам обещали раньше, надо просто забыть. С 10 ноября появят­ся результаты выборов, придет новый состав рад, мы запускаем по району программу. Про­грамма экспериментальная. Мы будем проводить адми­нистративную реформу. Это укрупнение сильрад, то есть сильрад будет десять или одиннадцать. Потому что это количество сильрад, ко­торое сейчас, оно абсолют­но не нужно. Мы будем ме­нять абсолютно всю эконо­мическую политику и райо­не. Мы сделаем при этих сильрадах хозяйства. Хозяйств тоже будет десять или одиннадцать. Это крупные акционерные общества, у которых будет в среднем четырнадцать-пятнад­цать тысяч гектар.

— Что самое главное по поводу по­литических партий? Вы все по большому счету жертвы. Вы это прекрасно понимаете. Вас все это время, начиная с полу­чения независимости Украины, исполь­зует некоторое количество людей для того, чтобы укрепить свои позиции в Киеве. Политическая партия в том вари­анте, в котором она существует в мире, — на Украине это совершенно другие структуры. Это полубандитские структуры, которые защищают с помощью вас, ва­шими руками, к коммунистической партии это относится тоже, защищают свои интересы и просто делят карту Ук­раины на участки,где какие влияние, кто сколько заработает и так далее. По большому счету это четыре жирных дяди, которые после каждых выборов расписы­вают, кто, кому какой завод отошел, кому какое иму­щество отошло и таи далее и тому подобное. А вас убеждают, обманывают и говорят вам, что это дела­ется ради достижений каких-то целей, что полити­ческий климат там улучшается в стране, что та или иная партия будет делать или что-то помогать вам. Это все блеф, это вранье, потому что никто ничего делать не будет, никто ничего даже не планирует делать. Все программы, которые выдвигаются, они формальные, работают над ними три-четыре человека. Нет никаких структур, нет никаких партий, чтоб вы понимали, вы это по своему селу прекрасно видите. Но есть, фанаты, которые непонятно каким способом верят, обманывают себя, обманывают себя и своих детей и калечат им жизнь. По большому счету вы все пешки в игре тридцати человек в этой стране. И они вами пользуются и будут пользоватъ-ся до тех пор, пока у нас не появится, случайно не появится желание жить. Вот когда оно у вас появит­ся, с тех дней все и изменится.

—Есть структура при президенте Украины, и сам президент, он не просто так пришел к этой власти. То есть все стремится к однопартийности. Мы хотим все эти структуры просто уничтожить. И уничтожать будем мы планомерно и беспово­ротно, всеми доступными для этого методами.

—Значит по большому счету все идет к однопартийности. То количество, которое на сегодняш­ний день существует в обществе, оно просто его разрывает и вносит в него, ну, разврат. То есть заставляет вас друг с другом бороться, вы не можете сесть дома выпить нормально чаю вече­ром, потому что брат занимается одной фигней, той помаранчевий, той голубый, той еще какой-то, даже сексуальная ориентация у людей на этой почве меняется, и так далее и тому подобное, Вот поэтому есть европейские комиссии, которые занимаются этими проблемами с научной точки зрения. Давным-давно они признали, что самая эф­фективная система управления государством в принципе была в советское время.

Із залу:

При Сталіну, мабуть?

Пересунько: Нет. Сталин просто строил эту структуру. Это была очень сложная структура, очень большое количество погибло людей Но структуру выстроили очень мощную и серьезную.

— Европа тихонько попыталась сделать то же самое. Вот этот Европейский Союз — это ничто иное, как попытка сдереть опыт Советского Сою­за. Но у них как бы не особо это получается, видите — еврозона распадается потихоньку, она
распадется через два года. Банковская система на планете рушится, полностью рушится, это неизбежно. Карл Маркс это описал еще хрен знает когда. Поэтому все будет меняться на всей планете. Мы не собираемся этого ждать, потому что та­кие процессы проис ходят 50-70 лет, по большому счету, ну, а кушать хочется сейчас.

— Поэтому мы решили реализовать здесь такую програм­му. Никого не должно пугать то, что реформирование будет именно в сельском хозяйстве. При адми­нистрации мы созда­ем государственный торговый дом, уже заключены контракты предва­рительно, уже договорились с Европой, с австриянами и немцами о том, что напрямую мы будем прямо с Бобринецкого района продавать им сель­хозпродукцию. Чтоб вы знали, фермеров, вообще вас, потому что по большому счету фермеры об­рабатывают вашу землю, они не в состоянии вып­лачивать вам проценты, более там больше, чем пять, они просто завалятся, их давят кредиторы, их давит вся система, все государство, им про­сто не дают развиваться и не дадут развиваться. Мало того, что фермерское хозяйство — это по большому счету неэффективная система управ­ления в принципе, к тому же им не дают еще и работать. Банки — это структура, пиявки, присос­ка, паразит па теле общества, они находятся меж­ду государством и между людьми и по большому счету высасывают и оттуда, и оттуда практически всю прибыль. Банковская система для того и создана в принципе. Она не создана для того, чтобы реально управлять финансами и помогать людям, она создана для того, чтобы выдавливать из них все, что они зарабатывают. Система в принципе для этого и создана. Это изначально так создавалось, так задумывалось. То есть сильные мира сего изначально это делают. То есть народ воспринимается, как стадо баранов, которое нуж­но периодически стричь, не более того. Убивать никто не хочет, поэтому и получаете эти подачки, благодаря которым по большому счету живете.

— Президент с Азаровым, с Рыбаком. Рыбак — это идеолог Партии регионов, человек, который по большому счету ее создал, он уже дедушка, он всю жизнв свою возглавлял донецкий, был секре­тарем ЦК КПСС Донецкой области, по большому счету он уже коммунист. Так вот эта категория людей, она пришла к власти и она стоит в жест­кой оппозиции к своим однопартийцам, тем биз­несменам, которых не устраивают такие переме­ны. Им просто нужна власть для того, чтобы при­нимать законы, необходимые им, для того, чтобы убирать, какие-то льготы принимать в Верховной Раде для себя лично. Чтоб вы знали, ни один круп­ный завод не платит вообще никаких налогов, абсолютно. Они попринимали для себя разные поправки, разные там акты, вообще всякую фиг­ню. И по большому счету они не платят вообще никаких налогов. Налоги, почти сто процентов прибыли они забирают себе в карман, они его вообще за границу вывозят. Потому что они пре­красно знают, что Украина не выживет. В Украине огромный дефицит бюджета сейчас, Украина еще лет семь назад должна была объявить себя банк­ротом. Они не хотят, чтобы она объявила себя банкротом по одной простой причине: по между­народному праву страна, объявляющая себя банк­ротом, теряет все внешнее имущество и все средства. То есть если у человека в Каннах дача, он ее тоже потеряет. Поэтому страна существует в таком состоянии. А для Украины это выход, по­тому что если себя объявить банкротом, то по большому счету списываются все внешние долги, и можно начать заново. Ресурс в стране сумасшедший, он пока еще не исчерпан, но, естествен­но, потихоньку-потихоньку исчерпается. Земля в плодородии ухудшается, потому что с нее все вы­тягивают. Школы валятся, клубы закрываются, дети уезжают, то есть все вымирает…

— Потенциал Бобринецкого района - один мил­лиард гривен в год. Это официальная цифра, но её никто в районе, оказывается, не знает Я у кого не спрашиваю, даже там в администрации, они в шоке, они не знают, что такие цифры в Киеве по отчетам проходят .Один миллиард. Вы представляете, что такое один миллиард гривен в год?!

Із залу:

— Для нашого району оце один мільярд?Пересунько:

— Нет, один миллиард зарабатывает район. Зарабатывает, просто вы не знаете, куда эти деньги девают.

Із залу:

— Ми добре знаємо, де вони діваються.
Пересунько:

—Если взять один миллиард и каждому чело­веку от только что рожденного и до старца дать по две тыщи фивен в месяц, просто так дать, это в среднем на семью тысяч восемь гривен. Мож­но на такие деньги жить? Можно. Это пятьдесят два миллиона в месяц всего лишь на-всего. Это пятьсот двадцать миллионов в год. А район зара­батывает миллиард. Мало того, что вы не видите
ничерта, так еще и государство вот именно здесь, в этом районе, их тоже не видит, их нет. Они все уходят леваком, все уходят в сторону Киева. Люди там четко знают этот доход, они его считают, рас­кладывают по пачечкам и по карманам.

—Мы при администрации создаем торговый дом, который напрямую будет заключать контрак­ты, и хозяйства, вот эти десять или одиннадцать штук, будут напрямую получать эти средства в сто­процентном объеме. Эта контора государственная, она будет бесприбыльная, просто промежуточное звено, потому что нужна государственная печать, потому что немцы, они народ очень серьезный, сами понимаете, мало того, у них запрещено за­конодательством зернотрейдерством заниматься частным фирмам. Там этим занимается только го­сударство. И все эти деньги естественно будут по­ступать вот в данное хозяйство. А что такое три­ста процентов рентабельности, плюс к тому, что есть? Это сумасшедшие деньги. Отсюда и недо­платы и так далее и тому подобное Человек в землю заходит, то есть он уже не паевик, а акци­онер. А что такое акционер? Совладелец пред­приятия. Это не какой-то непонятный паевик, о непонятным паем, с непонятным договором и не­понятно какими процентами. Платят их — не платят — это тоже под вопросом. Есть фермера, ко­торые добросовестно платят, а есть такие, кото­рые укрывают, как только могут. Правильно? Вот.

—В условиях работы такого хозяйства в сред­нем один акционер, тобишь паевик, будет получать (все там говорят, вот если б было пять процен­тов, семь от суммы пая)... да там двадцать про­центов не проблема. Сто процентов, двести про­центов рентабельности остается в хозяйстве. Можно и развиваться, и что угодно делать. И на школы деньги выделять, и на развитие хватит, с головой хватит

Із залу:

— Це колхоз, чи що це буде?
Пересунько:

—Нет, это не колхоз. Акционерное общество. По большому счету, если не вникать в юридичес­кие подробности, — это нечто похожее. Это нечто похожее. Это не колхоз, это современная структура со всеми вытекающими отсюда последствиями. Вот такая вот предлагается программа. Соответственно мы по­лучили дозвил в Киеве на все это дело. Мало того, все, все силовые структуры предупреждены о том, что это здесь будет происходить. Потому что представьте себе! У зернотрейдеров забрать такой кусок дохода. Они начнуть стрелять. Потому что по большому счету у них изо рта вырвут боль­шое количество денег. Все силовые структуры предупреждены, что если они сюда будут без на­шего разрешения лезть, им поотбивают головы. Это в прямом смысле, то есть это будет происхо­дить именно вот так: поотбивают головы.

Із залу:

— Якийсь отстрел буде? Такого ж буть не може, шоб так бистро перемінилося, без жертв.

Пересунько:

Вы понимаете, на любой войне жертвы есть. Жертвы будут. Я не могу отвечать, что жертв не будет. Они будут жертвы, как на войне. Не количе­ство трупов там будем считать и увеличивать.

Із залу:

— Це будуть жертви людські
Пересунько:

—Безболезненно это невозможно. Вот смот­рите: с одной стороны там двадцать семь тысяч населения, а с другой там, грубо говоря, кто бу­дет против? А кто будет против? Будут против только глупые фермера. Я допускаю, что какое-то количество фермеров будет против. Ну и что? Вот скажите мне, ну и что?

Із залу:

— А людям заплотять? Ми не будемо великі проценти брать, п'ять — це тоже багато. Оце да­дуть людині п'ять процентів, всі підуть туда. Год, два, а потом буде три процента. Може таке буть?— Та не «може», воно таке буде
Пересунько:

— Если захотите, то лично для вас можем организовать. Для других не будем делать.

Із залу:

—Я вивчав історію, ну, це двадцять дев'ятий рік фактично. В принципі цікаво, мої діди пройшли це. Ну, яку позицію вони вибрали: Я не буду нікуди носа сунути, мене не тронуть, бо я нічого не зробив. Але їх найшли. Потім тридцять третій був. Отакі ж ідеологи були тоді.

Пересунько:

Знаете, в Уголовном кодексе есть такое по­нятие: есть преступное деяние, а есть еще пре­ступное бездействие. Я ответил на ваш вопрос?

Із залу:

— Для мене не зрозуміло.Пересунько:

— Вы поймите правильно; если сейчас не при­нимать какие-то резкие меры, меры, которые очень сильно отличаются от того, что было пят­надцать лет, вы просто все умрете. Вы вымрете, и за вас забудут.

Із залу:

— Я знаю, шо безплатний сир у мишоловкі. Шо б не балакали, безплатного нічого немає. І одне разговори казать, що це буде отак і так, харашо завтра буде при комунізмі. Цього не буде. Я знаю одне, що через врєм'я цього села не буде.

Пересунько:

—Естественно. Оно здесь не надо.Із залу:

—А де нада?Пересунько:

—Я вам объясню. Ко всему надо подходить с точки зрения целесообразности. Это самый главный принцип в развитии любого общества. Вот щас стоит вопрос о школьных автобусах, потому что надо возить детей. Сколько нужно возить детей, например, здесь?

— Із залу: Тридцять. Пересунько— Нормальный автобус выдержит вот эти до­роги? Нормальный автобус стоит, это не "Газель-, которая развалится через полдня, он стоит где-то триста тысяч гривен. Так вот, чтобы вы понимали, триста тысяч гривен — это десять домов по со­временной технологии возле школы прямо. Поста­вить и переселить туда семьи. Гораздо дешевле получается.

Із залу:

— Та шось я сумніваюся. В Бобринці квартира поганенька — тридцять тисяч доларів. Це в го­роді, в якому нема ніфіга — ні завода, нічого.

Пересунько:

— Вы вообще понимаете, что такое цена на квартиру на сегодняшний день? Цена на квартиры— это не стоимость этой квартиры. Это надутая стоимость банками. Банкам нужно втулить день­ги, чтобы вы, лично вы, взяли кредит и платили ему проценты. Потому что по-другому банк и его хозяин жить не будет. Так вот банк искусственно создает ситуацию, создает кредиты, создает ажи­отаж на рынке. Вы идете с вот такими глазами, покупаете холодильник, покупаете квартиру и пла­тите проценты. Понимаете? Прочитайте три книж­ки в своей жизни по экономике, и вы не будете в эту ситуацию попадать, в халепу такую. Исполь­зуют вашу неграмотность.

Із залу:

—Ви знаете шо, ви не обзивайте мене «негра­мотность». Оце ваша неграмотность зробила те, шо щас есть.

—Оце всі грамотні були: як валили ферми, здавали все полностью на металолом. Щас Куч­ма, як герой ходе. Його ж оце показували день народження, чуть не привозносили, як бога.

—Чого це я буду в город туди їхать, нашо він мені здався? Я його бачить не хочу.

—В Польщі людина щаслива, якщо має двад­цять гектар замлі. Вона має садибу, харошу сади­бу, своє авто.

- Я всього-на-всього за те, щоб кожен працював на своїй землі, я не хочу, шоб ви создавали там, і оп'ять ми туди входили, і оп'ять на та­ких же условіях прийде чоловік і скаже: закрийте рота. Я хочу робить на своїй землі, і діти мої кажуть, шо ми будемо тут жить і на цій землі робить.

— Хто працював над цією программою?

Пересунько:

— Азаров Все остальное меня не ин-те-ре-су-ет.

Із залу:

— А де можна з нею озна­йомиться?

Пересунько:

— Я без вас никто. Понима­ете, это так: приехал-поехал.Без вашей поддержки мы ниче­го не сделаем. То есть нам нужна ваша поддержка. Мы бу­дем работать с населением для того, чтобы контролировать вот эти крупные сильрады, мы хотим создать громадську органи­зацию на территории всего района, которая будет называться «Громадський контроль». Нам надо найти в селах людей, которых очень уважают. Раньше это был, еще в те времена, на Украине были старосты, которые реально управляли про­цессом. Вот таких людей, если их нет, их надо воспитывать. В этих организациях будет все на­селение. Они будут полностью контролировать вот то хозяйство, 15 тысяч гектар, и они будут полно­стью контролировать раду и администрацию. То есть любой человек делает запрос приходит в администрацию, открывает ногой двери и получа­ет любой документ, который он хочет проверить. Если проходит в администрации районной какое-то заседание, вам интересно, что там проходит, вы приходите, садитесь и сидите, и вам никто не скажет, что вы здесь не допжны находиться. Это моя задача. Я буду делать все вот так вот. Я для этого сюда приехал.

Із залу:

— А які терміни реалізації програми''Пересунько:

— Семь лет, начинается все сразу после вы­боров, к весне мы получаем статус экспериментального района, и вперед.

Із залу: А можна вас попросить, щоб якийсь другий район взяли?

___________________________________________

Аграрна реформа ''від Азарова'' – євроколгоспи 

Павло Солодько

Яскрава кінцівка, нє?))

Не менш яскравим є і завершення цієї історії. Виступ молодого політика записав на відеокамеру місцевий фермер, а потім поширив запис між іншими сільгоспвиробниками району. Фермери оголосили зібрання, на яке запросили й керівництво РДА. Там вони сказали чиновникам, що вимагають звільнення Пересунька і залишають за собою право на самозахист.

В результаті Пересунька не тільки звільнили, але ще й виключили з Партії регіонів. Голові Бобринецької РДА Ігорю Дємєнтьєву винесено догану.

А що порадувало, так це реакція залу на хамовитий виступ самовпевненого чинуші. На УП вже був текст про те, що в селянинові за показовою наївністю часто ховається господар свого життя. Бобринчани довели це.

ПС: До речі, саме в Бобринецькому районі народився ідеолог "перманентної революції" Лев Троцький.)) 

 

_____________________________________________________

 

НП не районного масштабу

Світлана ОРЕЛ 

Віталій Пересунько, перший заступник голови Бобринецької райдержадміністрації встиг попрацювати на своїй посаді всього десять днів. Після чого був звільнений за перевищення службових повноважень, порушення прав громадян, зганьблення звання державного службовця. Його виступ на зборах селян села Сугокліївка здійняв у районі хвилю протесту, яка резонувала і в області. Віталія Сергійовича не лише звільнили з посади, а й виключили з Партії регіонів, з приводу чого було прийнято спеціальну заяву обласної організації партії, де регіонали висловлюють жаль, що Пересунько був їхнім однопартійцем. З окремою заявою виступив і голова обласної державної адміністрації Сергій Ларін. У районі працює робоча група під керівництвом заступника голови ОДА Богдана Андрющенка та контрольна група обласної організації Партії регіонів. Голові райдержадміністрації Ігорю Дементьєву винесено догану.

«Діяти будемо всіма законними і незаконними методами…»

Для дипломованого юриста Віталія Пересунька це була перша в житті серйозна й публічна державна посада. Питання про призначення вирішувалось не так швидко, і Віталій Сергійович, очевидно, стомлений чеканням, пішов з місця в кар’єр. Почав він із зустрічі в Сугокліївці, де виклав селянам рішучу і недвозначну програму дій. Авторами її початкуючий чиновник назвав Азарова і Рибака. Програма справді була радикальна.
— Все, что было раньше, надо забыть, — першою ж фразою заявив Пересунько селянам.
Відразу ж після виборів, буквально з 1 листопада, у Бобринецькому районі, за словами тоді першого заступника голови райдержадміністрації, мав розпочатися експеремент. 26 сільських громад, які нині існують у районі, трансформують у 10—12. Стільки ж буде створено і господарств, великих державних холдингів, кожен з яких матиме 12—14 тисяч гектарів землі.
— Повернуться колгоспи? — запитали люди.
— Что-то в этом роде, только современное, — відповів чиновник і поспішив заспокоїти селян: мовляв, європейські науковці визнали, що система управління, яка діяла при СРСР була дуже ефективною, а Європейський Союз — усього-на-всього невдала спроба застосувати той досвід. А Сталін, мовляв, просто трохи перегинав палицю… При райдержадміністрації буде створено торговий дім, який напряму торгуватиме з усім світом. Від того будуть чималі прибутки, і всі розумні люди тільки виграють. Проти ж можуть виступити тільки «глупые» фермери. А фермерський рух як такий узагалі підлягає знищенню — як неефективний у приципі. Села, утримувати які економічно невигідно, в тому числі й Сугоклііївка, просто зникнуть.
— А зачем оно, это село? — щиро дивувався Віталій Сергійович. — Мы стремимся к однопартийности, — новопризначений чиновник був гранично відвертий. — Все остальные структуры будем просто уничтожать, целеустремленно и планомерно. Своеволия не будет, мы сумеем его остановить, используя все законные и незаконные методы, — попередив селян Пересунько. І зазначив, що правоохоронні органи вже попереджені, і тим, хто виступатиме проти, поодбивають голови.
Якщо опустити філософствування Віталія Пересунька про тенденції у світовій економіці, про паразитування банків на тілі планети та деякі економічні викладки щодо казкового майбутнього району, до викладеного вище, власне й звелася нова радикальна програма дій. Говорив він виключно російською, і на запитання людей, чому до них, споконвіку україномовних, звертаються чужою мовою, відповів, що чудово знає і українську, і англійську, але говорить тією мовою, якою «приятнее».
Звісно, така програма стала неприємною несподіванкою для мешканців району, але, можливо, продовження цієї історії і не було б, усе завершилося б кулуарними балачками, якби виступ Пересунька не записав на відеокамеру (причому відкрито, з його згоди) місцевий фермер Віктор Чміленко. Диск став бестселером у районі і викликав просто шквал обурення. Фермери організували пікетування райдержадміністрації, а потім скликали загальні збори. Голова асоціації фермерів і приватних землевласників району Олексій Цокалов ділився враженнями:
— Як правило, на збори приїздять 20—30 членів асоціації. Цього ж разу зібралося десь під 300 людей. Прибули не лише фермери, а й керівники кооперативних, колективних господарств. Їх обурив виступ Пересунька і об’єднав страх втратити землю. Другого розкуркулення ми не хочемо.
На збори запросили керівників райдеражміністрації, районної ради, прибув також заступник голови облдержадміністрації Богдан Андрющенко. На всі закиди Пересунько відповідав, що висловлював власні міркування і нічого поганого на думці не мав. Збори прийняли звернення до керівників держави з вимогою негайно звільнити Пересунька з посади, а при призначенні нового керівника вимагали врахувати думку активу району і не присилати їм нового «кота в мішку». «Переслідування учасників зборів, — сказано у зверненні, — з боку державних, правоохоронних чи фіскальних органів розцінюватимемо як підтримку владою протиправних дій Пересунька». Учасники зборів застерегли за собою право на самозахист, включаючи акції непокори щодо Бобринецької РДА.

Звідки дрівцята?

В області прізвище Пересунько добре відоме. Щоправда, місцевий політикум знає іншого Пересунька — Сергія Івановича. Ще з перших рухівських часів, коли Леонід Кравчук відкрив дорогу до посад представникам нової політичної сили, Сергій Іванович проявляв неабияке прагнення до того, аби обійняти якусь посаду в обласній владі. Тоді не вигоріло, але політика, можна сказати, стала його професією. Прибившись до соціал-демократії, став народним депутатом Верховної Ради третього скликання. Пізніше очолив партію «Соціал-демократичний союз», що вступала в різні блоки. З партією «Єдність» Олександра Омельченка та з Блоком Лазаренка до Верховної Ради (у списках) намагався потрапити вже й молодший Пересунько — Віталій Сергійович. Але невдало.
Старший Пересунько відомий також тим, що свого часу ініціював створення інституції, яка б кодексувала наше законодавство і професійно адаптувала б його до європейських стандартів. Кучма ніби й згодився, але чомусь справа не пішла. Прославився Сергій Іванович також своїми візитами до Саддама Хусейна, всіляко пропагуючи співробітництво із цим диктатором.
Позаторік Сергій Іванович здивував земляків (які про нього як про політика вже й забувати почали) білбордами зі своїм зображенням на тлі мапи, де було написано щось на кшталт «Малоросія» — певна річ, із відповідний закликом. ВО «Свобода» тоді подало на Пересунька до суду, і білборди швидко зникли. Кажуть, то був якийсь російський проект, де просто використали обличчя Сергія Івановича (на його місці міг опинитися будь-хто).
Очевидно, син, здобувши, як і батько, юридичну освіту, вирішив зробити своєю професією політику. Та, мабуть, не розрахував своєї «крутизни» чи не зрозумів політики партії. Або, навпаки, — таке принаймні припускають фермери, зрозумів її дуже добре і трохи поквапився з оприлюдненням. Бо ж з якого це доброго дива тверезий чоловік у робочий час, при посаді, представник влади і посилаючись на владу, говорить подібні речі?
Та перший дзвіночок у Бобринці продзвенів раніше, тільки його не почули. Чи зробили вигляд. Бо ж тоді ніби ніякої загрози не було. У РДА для співбесіди викликали голів сільрад і, за словами Олексія Цокалова, з кабінету, де проходила співбесіда, вони виходили вже членами Партії регіонів. Такі речі чомусь нас не змушують протестувати. Про це, до речі, ні слова не сказано і в заяві обласної організації ПР. То це такими методами збирали 25 тисяч членів партії в області? Саме таку цифру днями озвучив в одній з передач обласного телебачення заступник голови обласної організації ПР Микола Ковальчук. Скільки вже у нас було провладних партій, які формувалися подібним чином? Де вони сьогодні? Близька історія нічому не вчить? Далека, судячи з виступу Віталія Пересунька, теж.


====================================

Джерело: Українська правда. Життя, Глибинка і вчитель, Блог Павла Солодька, Дзеркало тижня

______________

_________________________________________________